Згідно з дослідженням в Великобританії, ліки для лікування діабету можуть знизити ризик розвитку хвороби Паркінсона, відкриваючи низку можливостей для лікування цього розладу.
Вивчивши історії хвороби 100 288 осіб з діабетом 2 типу, вчені з Університетського коледжу Лондона виявили, що, хоча у цих людей ризик розвитку хвороби Паркінсона був вище, ніж зазвичай, звичні ліки від діабету також знижували цей ризик, інформує UAINFO.org з посиланням на НВ.
У тих, хто приймав два конкретних типу діабетичних препаратів — агоністи рецепторів GLP-1 і інгібітори DPP4, — рідше діагностували хворобу Паркінсона в більш пізньому віці, ніж у тих, хто приймав інші методи лікування. У разі агоністів рецептора GLP-1 ймовірність впала на 60 відсотків.
«Наше дослідження зміцнило докази того, що існує зв’язок між діабетом 2 типу і хворобою Паркінсона, хоча залишається очевидним, що у більшості людей з діабетом хвороба Паркінсона не розвиватиметься», — говорить нейробіолог Том Фолтін з Університетського коледжу Лондона у Великобританії.
Читайте також: Ранні ознаки хвороби Паркінсона проявляються за 15-20 років до перших симптомів – дослідження
Вчені особливо зацікавлені у вивченні потенціалу лікарського препарату екзенатід, який є агоністом рецептора GLP-1: невеликі дослідження вже показали, що ексенатід може обмежувати деякі дегенеративні ефекти хвороби Паркінсона.
У цьому новому дослідженні були зібрані історії хвороби в середньому за трохи більше трьох років, при цьому 329 з 100 288 осіб захворіли хворобою Паркінсона за цей час. Це не велика кількість, але цього було достатньо, щоб виявити меншу частину людей, які застосовували інгібітори DPP4 і агоністи рецепторів GLP-1, у яких розвинувся хвороба Паркінсона, ніж у тих, хто приймав якісь інші протидіабетичні препарати або у тих, хто не вживав протидіабетичні препарати взагалі.
Читайте також: Вчені прогнозують, що за 30 років на Землі житимуть майже десять мільярдів людей
«Для лікарів може бути корисно враховувати інші фактори ризику хвороби Паркінсона при призначенні ліків від діабету 2 типу, але для підтвердження клінічних наслідків будуть потрібні подальші дослідження», — говорить фармакоепідеміолог Лі Вей з Університетського коледжу Лондона.
Агоністи рецептора GLP-1 призначені для зв’язування і активації рецепторних білків, виявлених в підшлунковій залозі і нейронних клітинах, які стимулюють секрецію інсуліну, що знижує рівень глюкози в крові. Дослідження на тваринах показали, що це також може запускати якийсь спосіб захисту нейронів від пошкоджень.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
