Як Голова Ради НБУ на численні запити ЗМІ, повідомляю наступне:
1. Яким чином Національний банк буде пожвавлювати кредитування?
Загальновідомо, що кредитування в Україні перебуває у стані стагнації. Обмежені жорстким банківським регулюванням банки не надають кредити реальному сектору, надаючи перевагу безризиковим вкладенням у державні цінні папери та депозитні сертифікати НБУ, частка яких вже перевищила третину від загальних активів банків. Натомість обсяг кредитів знизився до менш ніж 25% від ВВП, а з урахуванням непрацюючих кредитів, частка яких перевищує 50%, — удвічі менше. Це найнижчий показник з-поміж порівнянних з нами країн не лише Європи, а й світу.
При цьому рівень капіталізації банківської системи понад як удвічі перевищує нормативний рівень – що свідчить про те, що банки мають значний потенціал для розширення кредитування, проте утримуються від цього як через власну консервативну політику, так і через відсутність стимулу зі сторони Національного банку.
Процентні ставки за кредитами бізнесу становлять 15-18% за інфляції на рівні менше 2%, та враховують не лише вартість грошей в економіці, але й вартість капіталу, який «заморожується» через жорсткі вимоги регулятора до оцінки ризиків під кредитні операції банків.
З огляду на це:
По-перше, Національний банк має переглянути своє регулювання щодо оцінки банками ризиків за кредитними операціями. Дотримуючись міжнародних стандартів та принципів банківського регулювання, ми плануємо усунути ті прогалини у нормативно-правових актах Національного банку, які стримують кредитування, та не є критичними з точки зору фінансової стабільності.
По-друге, запровадити додаткові інструменти з підтримки ліквідності банківської системи, у тому числі у напрямі розширення переліку активів банків, які вони зможуть надавати як забезпечення під кредити рефінансування. Це дозволить суттєво збільшити ліквідність портфелів кредитів банків та їх зацікавленість банків у кредитуванні, передусім іпотеки та МСБ.
По-третє, спільно з Міністерством фінансів та наглядовими радами державних банків переглянути політики управління ризиками цих банків з метою активізації кредитування підприємств реального сектору та державних пріоритетних проектів.
Реалізація цілісної концепції поєднання регуляторного інструментарію НБУ та механізмів державних гарантій дозволить знизити вартість фінансування для бізнесу із забезпеченням помірного ризику для банків.
2. Чи відбудеться девальвація курсу гривні?
Всі розмови про курс — це крики валютних спекулянтів, які в останні роки наживались на фінансових спекуляціях і «пірамідах ОВДП». Їм можу сказати — читайте умови нового Меморандуму з МВФ.
На сьогодні фундаментальних підстав для девальвації курсу гривні немає. Поточний рахунок, який визначає фундаментальне значення курсу національної валюти, є позитивним. Обсяг міжнародних резервів Національного банку становить понад 28 млрд. доларів США, що не лише достатньо для згладжування будь-яких надмірних коливань курсу, але й значно більше, ніж весь обсяг готівкової та безготівкової гривні в економіці.
Тому ми готові до проведення регулярних валютних інтервенцій на міжбанківському ринку для згладжування надмірного попиту на іноземну валюту в обсязі, який буде для цього необхідний. У разі ж, якщо банкам буде потрібна готівкова іноземна валюта для підкріплення кас, ми готові їх забезпечити нею з резервів Національного банку.
3. Чи буде Національний банк здійснювати неконтрольовану емісію грошей?
Неконтрольовану – ніколи і ні за яких умов! Насамперед зазначу, що емісія грошей є однією з базових функцій центрального банку. Вона має бути достатньою для забезпечення економічної життєдіяльності держави, проте не створювати тиску на ціни.
Внаслідок падіння економічної активності та кредитування економіки рівень монетизації економіки України скоротився до 36% ВВП – майже вдвічі за останні 5 років, та є одним серед країн Східної Європи. Це суттєво уповільнило зростання економіки, а інфляція є набагато нижчою від цільового значення.
Звичайно, мова не йде по неконтрольоване збільшення грошової маси. Проте в Національного банку є достатній інструментарій та простір для більш активного насичення економіки фінансовими ресурсами за прийнятною вартістю без посилення інфляційного тиску.
4. Чи планує Національний банк здійснювати політику «кількісного пом’якшення»?
Політика кількісного пом’якшення передбачає кількісні орієнтири щодо викупу активів (державних та корпоративних цінних паперів) на баланс центрального банку. Таку політику наразі здійснюють центральні банки найбільших країн світу, які є емітентами резервних валют – тобто валют, у яких зберігає свої заощадження решта світу. До застосування такої практики в Україні слід підходити обережно, враховуючи потенційні інфляційні ризики.
Проте з урахуванням загрози широкомасштабної кризи як у фіскальному секторі, так і у реальній економіці, Національний банк може відновити операції з ОВДП на вторинному ринку, що є стандартним інструментом регулювання ліквідності, передбаченим Законом України «Про Національний банк». Такі операції матимуть на меті підтримання ліквідності ринку цінних паперів (у тому числі з метою спрощення розміщень ОВДП на первинних аукціонах) та контроль за кривою доходності на довгих строках (з метою подовження впливу трансмісійного механізму монетарної політики).
Таку політику успішно здійснюють вже понад 10 банків країн, що розвиваються, у тому числі, наші сусіди – Польща та Угорщина.
5. Як оцінюється вплив коронакризи на економіку України та які будуть дії Національного банку щодо мінімізації її негативних наслідків?
Точно оцінити вплив карантину наразі важко, оскільки невідомо, ані його тривалість, ані глибина. На сьогодні реальний сектор продовжує працювати, хоч можливо і не на повну потужність. Головна проблема у промисловості насправді не карантин, а збитки, яких зазнають промислові підприємства через високу конкуренцію на світових ринках, яка поєдналася із минулорічним зміцненням гривні. За нашими оцінками, збитки вітчизняних експортерів від міцної гривні минулого року становили від 3 до 4 млрд. доларів США. Коливань курсу гривні можна було б уникнути, якби Національний банк був більш рішучим на початку циклу пом’якшення монетарної політики, як у контексті зниження облікової ставки, так і валютних інтервенцій на міжбанківському ринку, на що неодноразово звертала увагу у своїх рішеннях Рада НБУ.
Сьогодні, як на етапі «гарячої» фази боротьби з епідемією, так і на етапі відновлення економіки Національний банк повинен забезпечити достатню ліквідності банків для безперервної кредитної підтримки бізнесу та населення. Для цього ми плануємо розширити інструментарій монетарної політики, зокрема шляхом запровадження цільового рефінансування та розширення переліку активів, які можуть виступати забезпеченням за такими кредитами. Національний банк також може підтримати пріоритетні напрямки кредитування за допомогою спеціальних програм з рефінансування, як це робить ЄЦБ та інші центральні банки. Також ми плануємо переглянути вимоги до оцінки банками ризиків за активними операціями.
Парламент, Президент, Уряд, Національний банк мають сьогодні стати єдиним та цілісним механізмом відновлення нормальної життєдіяльності держави та життя її громадян. Заходи, які вживаються зараз державними органами та установами, мають бути комплексними та взаємопідтримуючими. При цьому, можу Вас запевнити, позиція Національного банку в економічних процесах буде більш проактивною.
6. Яким чином Національний банк буде взаємодіяти з Урядом / Міністерством фінансів?
Тісна взаємодія між Національним банком та Урядом є однією із найбільш вагомих передумов ефективності реалізації монетарної політики, важливість якої зростає у період кризи. Тому доцільно активно співпрацювати з Урядом за рядом напрямів:
• забезпечення узгодження фіскальної та монетарної політики в контексті впливу на інфляційні процеси,
• прогнозування макроекономічних показників для розрахунку параметрів державного бюджету,
• розвиток ринку державних цінних паперів,
• реалізація національних проектів та інші.
Мені приємно відзначити, що зараз в нас відбувається конструктивна взаємодія з Урядом, Міністерством фінансів, Верховною Радою та Офісом Президента та відбувається постійний обмін досвідом та пропозиціями щодо шляхів вдосконалення державної економічної та фінансової політики.
7. Як зміниться політика Національного банку після зміни Голови Національного банку?
Національний банк є державною інституцією, функції якої визначені Законом України «Про Національний банк». На їх виконання буде спрямовано зусилля та ресурси, які є у розпорядженні Національного банку.
Однак доцільно переглянути підходи до реалізації грошово-кредитної політики у напрямі посилення збалансованості цілей з досягнення та підтримки цінової стабільності та економічного зростання.
Разом із цим має бути розширений інструментарій монетарної політики та переглянуті підходи до банківського регулювання з метою стимулювання їх кредитної активності.
8. Які законодавчі пріоритети Національного банку?
Законодавчого врегулювання потребує цілий ряд аспектів діяльності як банківського та небанківського фінансового ринків, так і самого Національного банку. Потребує змін Закон України «Про банки та банківську діяльність» в контексті удосконалення положень щодо роботи з проблемними активами банків, Закон України «Про Національний банк» в контексті посилення збалансування цілей Національного банку та розширення контролю суспільства за його діяльністю.
На черзі також низка законопроектів щодо регулювання ринків небанківських фінансових послуг – страхових компаній, кредитних спілок, інших фінансових компаній, які з 1 липня перейшли під нагляд Національного банку.
Ми розраховуємо на подальшу плідну співпрацю з профільним комітетом Верховної Ради з підготовки цих та інших законопроектів, які стосуються фінансового, у тому числі, банківського сектору.
9. Що передбачає Меморандум з МВФ та чи не позначиться зміна керівника Національного банку на його реалізації?
Я особисто завжди підтримував і підтримую конструктивну співпрацю з МВФ та світовими фінансовими організаціями.
Меморандум з МВФ за програмою Стенд-бай передбачає продовження продовження Національним банком політики таргетування інфляції та гнучкого режиму обмінного курсу та забезпечення фінансової стабільності. Він містить ряд заходів спрямованих на посилення ефективності монетарної політики та підтримки розвитку фінансових ринків, реформу управління державних банків та вирішення проблеми непрацюючих активів в державних банках, удосконалення банківського нагляду.
Хочу зауважити, що співпраця з МВФ відбувається на інституційному рівні, а тому зміна керівництва державної інституції жодним чином не позначиться на якості співпраці з нашими міжнародними партнерами.
10. Якою буде політика Національного банку щодо державних банків?
Державний банківський сектор з 2017 року перевищує 50% активів банківської системи України. Проте його значний потенціал не використовується повною мірою для стимулювання економіки та фінансування державних проектів розвитку.
Міжнародний досвід свідчить, що присутність держави в банківському секторі дозволяє підтримати економіку у період падіння економічної активності, де роль державних банків – забезпечувати контрциклічну політику протидії кризам. Водночас в Україні на історичному періоді державні банки не лише не стимулювали економіку, але й регулярно потребували коштів на власну докапіталізацію власником — державою, іншими словами – кожним з нас, платників податків.
На сьогодні українські державні банки достатньо капіталізовані, прибуткові та ліквідні.
Я переконаний, що маючи такий потужний фінансовий ресурс, ми маємо активно його використовувати для підтримки економіки та бізнесу. Тому спільно з Міністерством фінансів, яке відповідає за стратегію розвитку державних банків, ми визначимо фінансові механізми та необхідні регуляторні зміни для спрямування кредитних ресурсів
Вважаю також за доцільне продовжити залучати міжнародних інституційних інвесторів в капітал державних банків, що дозволить не лише збільшити доступний для кредитування фінансовий ресурс, але й покращити ефективність їх роботи.
