Масниця, Колодій чи Масляна. Як на Київщині відроджують українські традиції проводів зими.
В Україні наприкінці зими традиційно відзначають свято проводів зими та підготовки до Великого посту — Масницю. Попри поширене в медіа та побуті слово «Масляна», етнографи наголошують: питомо українською назвою є саме Масниця, а також низка регіональних назв — Колодій, Сирний тиждень, Запусти, Сиропуст. Для Києва та Київської області це свято має власні історичні особливості, які нині активно відроджують громади, музеї та культурні інституції.
Походження назви та історичний контекст
Свято не має сталої дати, оскільки прив’язане до початку Великого посту. Зазвичай Масниця припадає на кінець зими або початок весни та триває тиждень.
Дослідники підкреслюють, що традиційна українська назва пов’язана з характером страв. У цей період вже не вживали м’ясо, але дозволяли молочні продукти — сир, масло, яйця та рибу.
Фольклористи пояснюють, що слово «Масляна» активно закріпилося у ХХ столітті, зокрема в радянський період, коли святкування відновили як уніфіковані «проводи зими» за російським зразком.
“Вареники були більш звичною ритуальною стравою для України”, — пояснює фольклористка Дар’я Анцибор, наголошуючи, що саме вони, а не млинці, є ключовим символом української Масниці.
Масниця на Київщині: локальні традиції
Київ і Київська область історично належали до регіонів, де центральним обрядом був Колодій — комплекс ритуалів, пов’язаних із шлюбністю, родючістю та початком аграрного року.
Особливості святкування на Київщині:
- обряд “колодки”, коли неодруженим молодим людям символічно прив’язували дерев’яну колодку;
- жіночі обрядові дійства, де колодка “народжувалась”, “жила” і “помирала” протягом тижня;
- театралізовані сценки лише за участі жінок;
- спільні співи, гостювання та символічні відкупи.
Етнографи пояснюють, що ці практики відображали важливість сім’ї для громади: кількість шлюбів і дітей напряму пов’язували з майбутнім врожаєм.
Київ як центр міських святкувань
У містах, зокрема у Києві, Масницю почали активно святкувати на площах ще в імперський період. Частина міських гулянь була запозичена з російської традиції — ярмарки, скоморохи, млинці, масові розваги.
У ХХ столітті радянська культурна політика уніфікувала святкування, і саме тоді образ Масляної зі спаленням опудала став домінувати у публічному просторі.
Сьогодні у столиці відбувається переосмислення:
- музеї проводять етнографічні програми про Колодія;
- громади організовують майстер-класи з традиційних страв;
- культурні центри відтворюють автентичні обряди без російських елементів;
- школи та бібліотеки популяризують українські назви свята.
Сучасні святкування у Київській області
У громадах Київщини Масниця все частіше відзначається у форматі локальних фестивалів. Серед поширених практик:
- гастрономічні ярмарки з варениками, налисниками, сирниками;
- фольклорні виступи;
- інтерактивні обрядові постановки Колодія;
- освітні лекції про традиції.
Особливо активно традиції відроджують у музеях просто неба та сільських громадах, де збереглися елементи обрядової культури.
Що їли на Масницю: київський регіон
Для Київщини характерні молочні та борошняні страви.
Типові страви:
- вареники з сиром;
- налисники;
- сирні запіканки;
- молочні каші;
- сирники;
- запечені вареники зі сметаною та маслом.
Млинці теж були присутні, але дослідники вважають їх другорядними. У регіоні вони часто мали поминальний підтекст і готувалися в межах ширших обрядових практик.
Символіка та сенси свята
Масниця поєднує кілька важливих сенсів:
- перехід від зими до весни;
- завершення підготовки до посту;
- оновлення громади;
- акцент на родинності та шлюбності;
- початок аграрного року.
Для Київщини особливо характерний жіночий вимір свята, що пов’язаний із символікою продовження роду.
Порівняння з європейськими традиціями
Подібні свята існують у багатьох країнах Європи. Наприклад, у Франції відзначають “жирний вівторок”, у Британії — День млинців. Їх об’єднує використання продуктів, від яких відмовляються під час посту — молока, яєць, жирів.
Водночас українська традиція відрізняється:
- сильним обрядовим компонентом;
- акцентом на варениках;
- наявністю Колодія;
- жіночими ритуалами;
- зв’язком із громадською мораллю та шлюбністю.
Відродження автентичної Масниці
Останніми роками у Києві та області спостерігається тенденція до повернення автентичних назв і практик. Культурні установи дедалі частіше використовують термін Масниця або Колодій, пояснюючи відмінності від популяризованої Масляної.
Етнологи наголошують: сучасне святкування може бути різним, однак важливо розуміти походження традицій.
Таким чином, Масниця на Київщині — це не лише гастрономічне свято, а складний культурний феномен, що поєднує дохристиянські уявлення, християнський календар, локальні обряди та сучасне переосмислення. Саме регіон Києва сьогодні стає одним із центрів відродження української моделі святкування, де ключове місце займають Колодій, вареники та обрядова культура громади.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua





























































