Зараз у столиці не може повноцінно працювати відрізок метрополітену зі станції "Деміївська" по "Теремки". Також є проблеми між оболонською та подільською ділянками. То чому ж?
Редакція 44.ua хоче нагадати: міська влада може мінятись, але деякі цікавинки Києва старші навіть за людство. Зараз розповімо.
"Либідська" замироточила
Ось так зараз виглядає "Либідська". Поки що — знову кінцева на синій гілці метро.
Восени міська влада обіцяє поремонтувати туннель між "Деміївською" та "Либідською", і гілка знову запрацює на повну. І тут така несподіванка: колії залиті водою, підтікає стеля.
Звісно, можна звинуватити міську владу. У неї дійсно є певні недоліки та було багато часу на виправлення. Зараз ми зробимо вигляд, що інші критики міської влади насправді теж дуже щирі (як ми), а не просто хочуть сісти в крісло мера і робити те ж саме.
Інша річ, що деякі моменти вже не виправить жодний мер чи найкраще скликання міськради. Бо це геологічні особливості грунту, які склались задовго до появи Києва, України чи взагалі всього людства.
Київ не лише збудований на пагорбах, а й стоїть на різноманітних пластах землі. Легко дізнатись у мережі, що та ж Оболонь буквально намивалась піском, аби будівельники могли зводити перші будинки. Поряд із нею лежить Подільський район. Там суцільні суглинки.
Вага споруд, які зводяться на території столиці, справді важлива. Бо суглинки під шаленим тиском переживають ерозію, можуть зійти зсувами чи просто дати усадку (тобто провалитись).
Чому все так (і буде ще гірше)
Тут варто розділити проблеми Києва на дві групи. Перша — технічні невдачі, які можна та треба виправити. Наприклад, кепська ситуація з підтопленнями натякає на необхідність ремонту стоків. Але друга проблема нікуди не дінеться: вони залишиться з нами. Це геологічні нюанси, яким байдуже на ремонти та тендери.
Академія наук України постійно заміряє показники за допомогою аерокосмічних спостережень. Стан ґрунту такий, що ще до вторгнення росіян Київ уже мав 50 потенційно критичних точок.
Тобто до великих бомбардувань, які можуть викликати зсуви чи пошкодження, які згодом призводять до ерозії, ми могли щодня отримати півсотні провалів. Скільки зараз, уявити страшно.
Якщо вам цікаво — найбільш небезпечними вважаються схили Дніпра, Маріїнський палац, вулиці Дегтярівська та Кудрявська, місце фунікулера, Андріївська церква.
Зазвичай, аби зчепити грунт та зменшити ймовірність зсувів, територію озеленюють. Саджають багаторічні рослини, аби вони своїм корінням тримались за пласт. До речі, і покращували повітря для місцевих жителів.
Нагадайте, що у нас частіше роблять із деревами — саджають та вирощують, чи кронують під самий стовбур?
Дивіться під ноги
Метрополітен корисний хоча б тим, що по його стану кияни можуть побачити реальний стан справ у себе під ногами. Розломи, просідання та ерозія — не винятки з правил, а нове правило в нашій реальності.
Зі збільшенням кількості новобудов збільшився тиск на грунт. Звісно, є певні норми (навіть старі, радянські), де скільки поверхів будувати максимум. Але ці норми постійно порушувались.
Автори тексту навіть знають одне місце, де за даними радянських геодезистів не можна було будувати більше десяти поверхів. Зараз там стоїть будівля на 25 поверхів.
Звісно, метрополітен треба рятувати. Та так само рятувати необхідно саме місто, яке від неякісних ґрунтів (які не врахували архітектори) та такої ж неякісної забудови може страждати від зсувів не менше, ніж від ворожих ракет. І, на відміну від обстрілів, в цьому буде винне воно.
У киян є вибір. Можна вводити мораторій на забудову, аби стримати розростання "мертвої" житлоплощі з беззмістовним тиском на ґрунт. Можна ще й зносити незаконну забудову, аби унеможливити катастрофу. Обидва варіанти по-своєму хороші.
Інша річ, як не ризикувати хаотичною роздачею дозволів на будівництво в майбутньому. Інакше одного прекрасного дня ви можете загинути разом із жителями якоїсь новобудови, яку зводили чисто заради отримання прибутків. Але постраждає ж не лише вона.
Розумієте, геологічні проблеми нам ніхто не виправить, то давайте хоча б не додавати поверх них щось своє.
Хто вже досяг успіху?
Ми б радили подивитись на приклад Латвії. А точніше, міста Риги. Без жодних документів там збудувати не вийде навіть сарайчик для велосипедів.
Якщо ви хочете зробити будівлю площею до 25 квадратних метрів, треба звернутись до інформаційної системи будівництва та залишити там свою заявку. Так Ризька міськрада пояснює, принаймні.
Сезонна будівля розміром до 60 квадратних метрів потребує пояснювального листа до інформаційної системи будівництва. Якщо задумка більш масштабна, туди ж відправляється будівельний проєкт.
В системі доведеться вказати, чи є у вашого будинку фундамент. Що з каналізацією. У цих документах із вас витрясуть душу навіть по дрібницях — яка площа будівлі буде під навісом, яка під сходами, яка товщина стін у вітальні і т.д.
Звучить страшно? Так, мабуть. Але тому ми нічого не знаємо про проблеми з забудовою в Ризі, але знаємо про такі ж речі у Києві.
Можна зробити ще чисто київську фішку. Перед кожною новобудовою ставити великий стенд із фото та біографіями як архітекторів, так і депутатів міськради, що дали дозвіл на будівництво. Щоб потім люди знали, через кого в метро тріскаються стіни.
Нагадаємо, раніше у "Київському метрополітені" розповіли, чи буде метро працювати без світла.
Ми маємо Telegram-канал "Головні новини Києва — 44.ua" — джерело важливих, актуальних та перевірених новин Києва, столичного регіону та України. Долучайтесь.
Джерело: 44.ua
