Якщо вам доводиться силою забирати смартфон або вимикати комп’ютер, а дитина влаштовує у відповідь істерику, то варто задуматися – що ви робите не так і який спосіб використовувати, щоб повернути дитину з віртуального в реальний світ. Такий спосіб існує, і придумала його французька психологиня Ізабель Філльоза, але для початку трохи теорії.
Наукові відомості про гаджети
Уявіть ситуацію – під час футбольного матчу, якого ви з нетерпінням чекали місяць, раптово відключається електрика. Або аналогічна ситуація сталася тоді, коли ви дивилися свій улюблений серіал. Або ви грали в комп’ютерну гру, а у вашого персонажа практично не залишилося енергії, коли вона вкрай необхідна для перемоги над черговим лиходієм і переходу на новий рівень.
Ви були в стані, від якого отримували задоволення, а тут різко ситуація змінилася і ви починаєте нервуватися. Такі емоційні «скачки» складно пережити дорослим, а що говорити про дітей? Вони також захоплені віртуальними іграми, а ви «виключаєте електрику».
Віртуальний світ діє на людський мозок гіпнотично. Все, що відбувається на екрані (зміна картинок, світла, звуку) занурює людину в стан спокою, де вона відчуває себе добре і більше їй нічого не потрібно. В такому стані мозок починає виробляти дофамін, що знижує біль і рівень стресу. Дія дофаміну триває до тих пір, поки працює екран. Якщо гаджет різко відключається, рівень дофаміну стрімко падає і це негативно позначається не тільки на емоційному, а й на фізичному стані людини. В такий момент у дитини починається істерика і неважливо, попереджали ви її про це чи ні. Коли вона сидить перед екраном, то не думає про час, вона насолоджується дією дофаміну. Тому батькам, які хочуть відучити дитину від гаджета, потрібно для початку самим навчитися безболісно входити в простір дитини.
Як будувати мости за методом французького психолога
Якщо ви хочете перемкнути увагу дитини і вивести її з віртуального світу, для початку сядьте поруч, хоча б на півхвилини і поцікавтеся, як їїсправи. Можна запитати про те, який рівень зараз проходить дитина або про те, які навички є у її персонажа. Дітям сподобається, коли батьки цікавляться такими речами.
Якщо всі ваші питання будуть проігноровані, оскільки дитина занадто захоплена, не варто здаватися, проведіть поруч з нею трохи більше часу. Не поспішайте і плавно почніть розмову. Як тільки ви почуєте відповіді дитини, це означає, що вона поступово повертається з віртуального світу, виходить зі стану потоку і зауважує вашу присутність.У такій ситуації рівень дофаміну знижується поступово, а вам вдається навести мости між реальним і віртуальним світом.
Як тільки діалог відбувся, спокійно нагадайте дитині, що пора закінчувати гру і повечеряти, прийняти душ і або зайнятися уроками. Завдяки «м’якому» поверненню в реальність, малюк буде слухати вас, реагувати на ваші прохання адекватно, в ідеалі він зрадіє такій увазі з вашого боку і сам захоче вимкнути гру.
Отже, підбиваючи підсумки, виділимо базові правила, які потрібно засвоїти батькам, охочим відучити дітей від комп’ютерних ігор:
– Сядьте поряд з дитиною і почекайте декілька хвилин.
– Розпитайте її про гру, вибудувавши тим самим міст між двома світами – віртуальним і реальним.
– Насолоджуйтесь часом, який ви проводите разом з дитиною.
– Батькам потрібно розуміти, що відбувається в головах їхніх дітей під час віртуальних ігор. Це дозволяє розробити правильну тактику дій і уникнути дитячих істерик.
Источник: nashamama.com
