Якщо ви коли-небудь користувалися Grammarly, щоб зробити свій текст ідеальним, наймали репетитора з португальської на Preply, залишали свого собаку чи кота під контролем за допомогою Petcube або ж знаходили роботу на Jooble, – то ви використовували продукти, розроблені компаніями українського походження.
Вони є серед найбільш відомих, що виникли зі сфери ІТ, яка останніми роками швидко розвивається. І її ріст не зупинився, хоча й дещо вповільнився через пандемію коронавірусу, яка відчутно вдарила по Україні, навіть через рік забираючи сотні життів.
ВВП скоротився на 4% у 2020 році, а Україна нині проходить третю хвилю пандемії.
Підхід невтручання державних регуляторів та фіскальних органів, щонайменше стосовно індивідуальних працівників, залишав українську ІТ-індустрію здебільшого незайманою і дозволяв їй процвітати.
Після зростання на 30% у 2019 році, сектор подолав руйнівні наслідки пандемії і зріс ще на 20% у 2020 році, вперше в історії експортувавши послуг на понад 5 мільярдів доларів США.
Також, за даними Юлії Сичікової, очільниці AVentures Capital, фонду венчурного капіталу, який також дає поради ІТ-фірмам та іншим фондам щодо стратегій та діяльності, індустрія отримала рекордні 563 мільйони доларів інвестицій.
За даними НБУ, комп’ютерні послуги складають понад 8% експорту держави, йдучи після металів, продуктів харчування та робочої сили. Кожна п’ята фірма зі списку Fortune 500 використовує ІТ-послуги українських компаній, повідомляється у звіті, складеному київським інноваційним парком UNIT.City.
«Рушійною силою зростання є мінімальний рівень бюрократії – влада діє обережно, щоб не вивести з ладу курку, яка несе золоті яйця. Також грає роль і стабільна податкова політика в межах усієї галузі та професіоналізм українських спеціалістів у сфері ІТ», – пояснює Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні. Натомість, додає він, діяльність галузі «покращує імідж України як надійного та інноваційного партнера в ІТ».
У березні 2020 року, в час, коли в Україні було зареєстровано перший випадок зараження COVID-19, 35% замовлень у сфері ІТ були скасовані, стверджує Наталія Веремеєва, директор програмного офісу Tech Ukraine, яка діє як платформа для розвитку галузі.
Промінь надії для деяких
А коли компанії по всьому світу пристосувалися і почали впроваджували дистанційну роботу, бізнес почав зростати, і зростання українського ІТ-сектору пришвидшилося в останньому кварталі минулого року, каже Сичікова.
«Пандемія пришвидшила попит на діджиталізацію через те, що бізнес перейшов в онлайн», – зазначає вона, додаючи, що «компанії стали гнучкішими і збільшили бюджети на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи – це сприятливий вагомий тренд для індустрії аутсорсингу».
Однією з компаній, що пережили пандемію, є Grammarly, яка допомагає користувачам визначати плагіат у наукових роботах та покращувати їхні тексти, підлаштовуючи стиль та виправляючи граматичні, синтаксичні та інші помилки.
Маючи офіси в Києві та трьох містах Північної Америки, включно з Сан-Франциско, Grammarly перевела працівників на дистанційну роботу та змінила розклади, щоб врахувати розбіжності у годинних поясах для проєктної співпраці.
Це означає, що 250 працівників у Києві розпочинали та закінчували роботу пізніше, щоб працювати разом із колегами у Сан-Франциско, які прокидалися раніше, щоб подолати десятигодинну різницю, каже Анатолій Вісікірський, який відповідає в компанії за персонал.
У результаті Grammarly перейшла межу в 30 мільйонів активних користувачів у 2020 році, «і ми продовжуємо наймати працівників і рости», зазначив Вісікірський в інтерв’ю Радіо Свобода.
Велика кількість талантів в Україні зробила її «одним із найпопулярніших місць для аутсорсингу в Східній Європі з одним із найпотужніших масивів робочої сили», додала Сичікова.
Україна має понад 200 тисяч ІТ-інженерів, здатних виробити «високоякісні рішення», згідно з Tech Ecosystem Guide, який розташовує її на сьомому місці в світі за якістю та ефективністю ІТ-фрілансерів.
Робота, яку вони виконують, варіюється від розробки програмного забезпечення для мобільних телефонів до ігор, фінансових технологій, програм для сфери охорони здоров’я, штучного інтелекту та інтернетної торгівлі.
В Україні нині розміщено понад 110 центрів досліджень та розвитку транснаціональних корпорацій, включно з Apple, Google, Samsung, Huawei, Boeing, Siemens, та французьким розробником ігор Ubisoft.
Чи то в Києві, чи в американській Кремнієвій Долині, ІТ-сектор має спільний сленг: «партери людей», наприклад, а також єдинороги, екосистеми, кластери, стартапи, коворкінги та інвестори ранніх і пізніх стадій.
Перший український єдинорог (цим терміном позначають компанію у приватній власності вартістю 1 мільярд доларів) – GitLab. Він створений для зберігання та редагування програмного коду і нині оцінюється приблизно в 6 мільярдів доларів.
Урок історії
Grammarly наслідувала цей приклад у 2019 році, залучивши 90 мільйонів доларів того року. Наступним може стати Reface, популярний додаток для зміни обличчя на відео, каже Сичікова. Його завантажили понад 70 мільйонів разів після появи в магазинах додатків у січні 2020 року, піднявши його у топ-5 завантажень у понад 100 країнах.
Іншою зростаючою ІТ-компанією є Ajax Systems, київське підприємство, засноване десять років тому, яке займається безпровідними системами безпеки для помешкань та офісів.
За словами Веремеєвої, складові успіху галузі включають історичний та людський капітал, і вона каже, що «коріння кібернетики – в Україні».
«Один із перших комп’ютерів» – МЕОМ, Мала електронна обчислювальна машина, – «був створений в Києві» понад 70 років тому, розповідає вона.
Поколіннями люди навчалися у політехнічних інститутах Харкова, Львова та Києва. З більш раннього покоління варто згадати Любомира Романківа, американця, який народився на заході України в 1931 році. Йому та його колезі з ІВМ приписують винайдення техніки, яка виготовила першу практичну та придатну до виробництва тонкоплівкову магнітну головку, яка дозволила зберігати дані на дисках.
Пройшло кілька десятиліть – і Jooble, сайт пошуку роботи, був створений у кімнаті гуртожитку двома студентами Київського політехнічного інституту.
На сьогодні десятки технологічних хабів розташовані по всій країні, так само як і стартап-школи та ІТ-кластери у великих та малих містах. Інноваційний парк площею в 2,5 гектари наразі будується в порту Одеси.
Уряд, тим часом, заснував Український фонд стартапів, який виділяє початковий капітал від 25 до 75 тисяч доларів, щоб профінансувати стартапи у сферах штучного інтелекту, доповненої реальності, великих даних, блокчейну, кібербезпеки, оборони, подорожей, робототехніки та «Інтернету речей», стверджується на сайті «Український світ», який просуває імідж країни.
Питання оподаткування
Поки галузь росте, вона також і дорослішає, зауважує Веремеєва.
Українські надавачі технологічних послуг все частіше використовуються для роботи над «зрілими проєктами – пропонуючи більше рішень, більше ризикуючи, замість того, щоб бути просто головою з мозком», каже вона.
У той самий час, сторона розробки продуктів та стартапів в індустрії – та, яка приваблює інвестиції та зберігає капітал та інтелектуальну власність всередині країни, – зростає, додає Веремеєва.
Коли компанії розвиваються, вони з часом відкривають офіси за кордоном і часом розміщують свої штабквартири поза межами країни, при цьому залишаючи команди досліджень та розвитку в Україні.
Тим не менш, є одна заковика, і індустрія ІТ ділиться на дві категорії: фрілансери, вони ж індивідуальні підрядники, часто працюють як фізичні особи-підприємці (ФОПи) і платять спрощений 5-відсотковий податок, у той час як податковий тягар на юридичних осіб тієї чи іншої форми може складати до 40-60 відсотків прибутку.
Така двостороння ситуація створює дилему для новоствореного Міністерства цифрової трансформації (Мінцифри): як перемістити частину прибутків до державної скарбниці, не відлякуючи «найкращих талантів», каже Сичікова.
На круглому столі з питань ІТ-індустрії 25 березня, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров сказав, що хоче зменшити податковий тягар на ІТ-компанії у п’ять разів.
«Ми хочемо, щоб Україну знали як країну з найкращою податковою системою, як країну стартапів та великих продовольчих корпорацій – і як країну, де вести бізнес легко», – сказав він.
Виступаючи на пресконференції після дискусії, засновник та керівник Ajax Systems Олександр Конотопський зазначає, що Україна вкрай потребує впровадження особливих податкових умов для ІТ-компаній.
«Ми повинні створити умови для талановитих людей, щоб вони створювали додану вартість – інших варіантів немає», – сказав він.
Источник: radiosvoboda.org
