Герб гетьмана Івана Мазепи на лафеті його гармати на території московського Кремля
Чи знаєте ви, друзі, що, гуляючи московським Кремлем, можна побачити герб Івана Мазепи, а як вийти звідти на Красну площу російської столиці та підійти до першого встановленого в Москві скульптурного пам'ятника, прочитати на його постаменті назву українського міста, яку викарбував тут удячний своїй батьківщині Україні автор?
Про це для "Радіо Свободи" пише Ігор Роздобудько, повідомляє UAINFO.org.
Розумію, друзі, що багатьом із вас і згадувати ту Москву не хочеться, не те, що по ній гуляти. Але я тут народився й тут живу, так що гуляти іноді доводиться. Та й тут, у Москві, завжди пам'ятаю про Україну, про її славу й добре знаю, яка сторінка московської історії та як пов'язана з Україною. Хочу й вас із деякими з тих сторінок ознайомити.
Мало хто знає, але герб українського гетьмана Івана Мазепи можна побачити (і навіть двічі!) у самому серці Росії, у московському Кремлі. Розташований герб на стволі та лафеті старовинної української гармати, яка виставлена поблизу кремлівського Арсеналу як один із російських військових трофеїв.
Гармата гетьмана України Івана Мазепи на території московського Кремля
Автор "мазепиної гармати", український ливар із Глухова Карпо Балашевич, зробив її 1705 року. От що пише про цю гармату російський дослідник М. В. Гордєєв: "Із робіт українського майстра гарматного литва XVII століття Карпа Балашевича у Кремлі є гармата "Лев", відлита в місті Глухові 1705 року. На казенній частині ствола латинський напис і литий герб гетьмана Малоросії Івана Мазепи, оточений буквами "А.Е.Г.І.М.В.Ц.Б.З.", які позначають початкові літери слів його повного титулу. Калібр 125 мм, вага 3 тис. кг, загальна довжина ствола 3 890 мм. Гармата розташована на декоративному чавунному лафеті, виконаному в 1835 році, біля західного фасаду Арсеналу, із лівого боку від вхідної арки".
Як бачимо, другий герб гетьмана Мазепи, той, що на лафеті, зробили вже московські майстри в 1835 році, за царювання імператора Миколи І. Цікаво зазначити, що російські священники проклинали в цей час Мазепу анафемою, а кремлівські майстри зберігали пам'ять про нього на гетьманській зброї. Не забуваймо й ми!
Читайте також: Старі союзники знову зустрілися в Польщі. Чому це важливо й 80 років по тому
Гармата Івана Мазепи на тлі Арсеналу московського Кремля
Автор статті біля Мазепиної гармати. 2014 рік
Відомо також, що Балашевич 1699-го вилив на честь Мазепи так званий "Мазепин дзвін", із гербом і зображенням самого гетьмана на боці дзвону. Цей дзвін був у гетьманській столиці Батурині, а в радянські роки – у Чернігівському історичному музеї. Після Другої світової війни з України він зник, а віднайшовся раптово 2015 року в російському місті Оренбурзі, без язика й із тріщиною.
Вийдімо з московського Кремля на Червону площу й підійдімо до першого в російській столиці пам'ятника, встановленого тут 1818 року. Це пам'ятник визволителям Кремля та Москви від польсько-литовсько-козацького війська 1612 року Кузьмі Мініну та Дмитрові Пожарському. Автор твору – Іван Мартос (1754–1835), український і російський скульптор із відомого козацького роду.
Іван Мартос (1754–1835) – скульптор-монументаліст, уродженець міста Ічні (Чернігівщина). Народився в українській козацько-старшинській родині
Народився Мартос у містечку Ічні на сучасній Чернігівщині, де його батько був сотенним отаманом, а дядько відомим різьбярем, що різьбив іконостас Ічнянської церкви та скульптури для її іконостасу, тож потяг до скульптурного мистецтва майбутній перший московський скульптор відчув радше за все ще на рідній Україні, спостерігаючи за творчістю свого дядька.
Змалечку потрапивши до Росії та проживши тут усе своє подальше життя, Мартос водночас ніколи не забував про Україну, мріяв побувати в Києві, а для рідної землі став автором надгробку гетьмана Кирила Розумовського в Батурині та відомого пам'ятника "дюкові" Рішельє на Приморському бульварі в Одесі.
Читайте також: Стародубщина – край козацького літописання, який відрізали від України
Пам'ятник "дюкові" Рішельє в Одесі. Автор – Іван Мартос із української козацько-старшинської родини
Пам'ятник Мінінові й Пожарському спочатку мав стояти в Нижньому Новгороді, біля мурів місцевого кремля, там, де мешканці міста збирали гроші 1612 року для організації "ополчення" для визволення Москви від польсько-литовсько-козацького війська. Але захоплення від пам'ятника Мартоса було настільки велике, що імператор Олександр І видав рескрипт про встановлення скульптури в центрі Москви.
Пам'ятник Мінінові й Пожарському на Красній площі у Москві. Створений за проєктом скульптура Івана Мартоса з відомого українського козацького роду, уродженця Ічні
А українець Мартос (у Росії його називали "хохлом") вирішив зробити так, аби кожна людина, яка захоче уважно вивчити цей пам'ятник, могла довідатися, що зроблений він уродженцем українського міста Ічні. Зайдімо до пам'ятника з тилу, прочитаймо на основі скульптури такий напис: "Сочинил и изваялъ Іоаннъ Петровичъ Мартосъ родомъ изъ Ични".
Напис про українське місто Ічню розташований на задній частині пам'ятника, внизу скульптури
А в Нижньому Новгороді 2005 року встановили копію Мартосового пам'ятника авторства відомого грузинського скульптора Зураба Церетелі, того самого, що створив для українського міста Харкова пам'ятник козака Харка. Щоправда, на нижньогородському пам'ятникові українське місто Ічню вже не згадують.
Копія пам'ятника Мінінові й Пожарському в Нижньому Новгороді
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
