"Дехто сіяв паніку серед людей, і за це понесуть відповідальність", – казав у зверненні щодо подій у Нових Санжарах Зеленський.
Хто ж сіяв паніку? Чому в Нових Санжарах люди опустилися до основного інстинкту – виживання? Виживання за всяку ціну.
У медіа називають три причини:
• вплив російських медіа;
• провалена комунікація влади;
• низька медіаграмотність населення.
Частина правди в цьому є.
Медіаграмотність українців дійсно наближається до нуля.
Вплив російських медіа, думаю, перебільшений. Бо істерія була не лише в Нових Санжарах. На межі були й мешканці Львівщини, до яких могли привезти евакуйованих з Китаю. Але ж там російські телеканали дивиться мізерна частина місцевих.
Читайте також: Ганьби можна було уникнути. Достатньо було просто не створювати ситуації, у якій люди можуть негідно поводитися
Провалена комунікація влади. Було. Але тут варто подивитися на інший бік медалі.
"Люди хотіли дізнатися, що відбувається… людям не пояснили", – каже розумна людина з телеекрану про події в Нових Санжарах.
"Люди ничего не знают, ни о чем не предупреждены… перепугаться может кто угодно, и запугать может кто угодно… Вопросов куча, а ответов нет… Прошу вас, дорогой Владимир Александрович, приложите все усилия, чтоб раз и навсегда показать стране лица манипуляторов. Тех, кто эту ситуацию создал, кто спровоцировал конфликт", – це вже Комаровський на шляху з Нових Санжар.
Й ось тут запитання: а хіба не медіа мали б виконати функцію інформування населення?
Так, українська влада недокомунікувала. Брифінгів МОЗ (кажуть про щоденні) було недостатньо. Говорили не про те. Це точно може бути виправданням для медіа, що їхніх матеріалів не вистачило читачам-глядачам, щоб розуміти основи коронавірусу, перших симптомів, заходів безпеки?
А що там із комунікаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я? Вони так само нічого нікому не пояснювали? Ну, добре, ВООЗ далеко, та ще й англійською або більш екзотичною мовою розповідає.
А що тоді українські експерти? Той же Комаровський, інші лікарі? Хіба вони теж недостатньо комунікували з медіа, щоб донести важливу інформацію до українців, дати відповіді хоча б на основні питання? Ховалися від журналістів?
Ні. Проблема геть в іншому. За відсутності достатньої інформації від МОЗ медійники зверталися до політологів або й до політиків. Бо тема "гаряча", потрібно більше про неї говорити, збільшувати рейтинги та клікбейт. Коротше, щоб "вразити" українців.
І вражали.
Погугліть "смертельний коронавірус". Здивуєтесь. Бо майже всі основні українські медіа називали вірус "смертельним". Бо це народ вражає…
Читайте також: Від країн, де нічого подібного скандалові з евакуацією не сталося б, нас відрізняють дві речі
Саме українські медіа створили ґрунт для істерії. І потім на цей підготовлений ґрунт міг прийти хто завгодно. І росіяни, і політичні опоненти влади, і звичайні провокатори, й охочі отримати крісло у владних кабінетах (хтось – пересісти з одного в інше). В історії з Новими Санжарами, здається, прийшли усі. Кожен за своїм.
А ті медійники, які зростили істерію в українському суспільстві, дивилися на події в Нових Санжарах, і дивувалися/обурювалися, які дурні люди…
"Значну роль у підвищенні градусу напруги в суспільстві відіграли й медіа, що в матеріалах про захворювання використовували емоційно забарвлену лексику, а іноді відверто залякували власну аудиторію", – робить висновок моя колега з ІМІ Олена Голуб.
Там же вона вкотре нагадує рекомендації щодо висвітлення спалахів хвороб. Це б мали вивчити в кожній редакції. Але ні…
Історія в Нових Санжарах нічому не навчила українські медіа. Вони продовжують підсилювати істерію. Ось уже читаю в новинах як "коронавірус накрив Італію". І знову кивають на українську владу, що ті не знають, що робити з панікою українців.
Тут би згадати і трохи перефразувати відомий вислів: щоб не мати паніку – не читайте/дивіться українські медіа…
Ну а далі добірка медіа, які доклалися до формування панічних настроїв серед українців щодо "смертельного" коронавірусу.
По суті це список тих, хто залякав українців коронавірусом. Список неповний…
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
