Стоячи нині на панахиді за Героями Небесної сотні, зрозумів парадоксальний момент.
Слова журливої "Пливе кача…", що стала традицією для сумних урочистостей, містять переможний посил:
Читайте також: Журналістка: Російська агресія – це силовий спосіб примусити суспільство відмовитися від Майдану
"Погину я в чужім краю.
Хто ж ми буде брати яму?
Виберут ми чужі люде,
Ой виберут ми чужі люде,
Ци не жаль ти, мамко, буде?"
Ми, народ, який востаннє вів загарбницьку війну десь у князівські часи, створив цей текст на опис реальності: наші гинули за інтереси чужих. Нас посилали в чужі краї воювати за чужі цілі, цінності та дітей.
У цій війні ми воюємо за себе.
Читайте також: Зеленський має два варіанти: або оборонятися, або далі шукати мир у Путінових очах – Портников
Перемога в ній убезпечить нас від повторення циклу, оспіваного в "Качі" й розірваного Небесною сотнею та нашими захисниками.
Щоб зафіксувати це – мусим перемогти, не можем скласти зброю.
Героям слава!
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
