Цьогорічна Мюнхенська міжнародна конференція з безпеки має гучне відлуння у Києві. Обурення викликала аналітична записка з пропозиціями щодо Донбасу. Про те, що з нею не так і що каже офіційний Берлін йдеться у статті DW.
Мюнхенська конференція з безпеки – один з ключових міжнародних майданчиків для політиків та експертів з усього світу, на якому відбувається прямий діалог і обмін думками щодо регіональних конфліктів та глобальних викликів. Цьогорічна конференція, зокрема, ознаменувалася тим, що саме тут вперше за десятиліття протистояння навколо Нагірного Карабаху президенти Вірменії Нікол Пашинян і Азербайджану Ільхам Алієв публічно обмінялися думками щодо перспективи врегулювання цього замороженого конфлікту.
Перша ініціатива за участі Росії
За задумом багаторічного глави конференції, німецького відставного дипломата Вольфґанґа Ішинґера (Wolfgang Ischinger), форум мав би дати також поштовх щодо мирного процесу на Донбасі. 14 лютого в Мюнхені було представлено експертну ініціативу "12 кроків назустріч більшій безпеці в Україні та євро-атлантичному регіоні".
Читайте також: Невтішний саміт в Мюнхені: "Ритуальна" роль для України
Документ з пропозиціями щодо врегулювання конфлікту на Донбасі розробили представники "Євро-атлантичної групи лідерства у сфері безпеки" (Euro-Atlantic Security Leadership Group – EASLG). Серед координаторів роботи міжнародної групи експертів був Вольфґанґ Ішинґер, ексміністр закордонних справ Росії Ігор Іванов, а також керівники двох неурядових організацій – Європейської мережі лідерства (ELN) і американської Ініціативи з протидії ядерній загрозі (NTI).
"12 кроків" стали першою за майже шість років після анексії Криму Росією і військового втручання цієї країни в конфлікт на сході України спробою залучити політичні еліти у Москві до діалогу щодо виходу з "української кризи". Разом із західними експертами-міжнародниками, колишніми високопосадовими військовими країн НАТО і американськими сенаторами в розробці документу брала участь Російська рада з міжнародних справ. Ця організація є близькою до політичного керівництва Росії, її очолює ексміністр закордонних справ і голова Ради безпеки Росії Ігор Іванов. Натомість представників України серед ініціаторів "12 кроків" не було.
Скандал замість імпульсу
Замість "мирного імпульсу" презентація ініціативи обернулася скандалом. Українське МЗС і президент України негайно дистанціювалися від ініціативи. Експрезидент Петро Порошенко у розмові з DW у Мюнхені заявив, що "документ писався у Кремлі".
Тим часом українські ЗМІ зарясніли заголовками про "мюнхенську змову", проводячи прямі історичні паралелі з – не менше і не більше – Мюнхенською конференцією 1938 року, на якій було анексію Судетської області нацистською Німеччиною.
Трьох підписантів "12 кроків" з числа українських експертів чимало коментаторів в Україні охрестили "зрадниками". Скандальний сайт "Миротворець" вніс їх у список осіб, які "загрожують суверенітету і територіальній цілісності України" і "беруть участь у пропагандистських заходах Росії". До цього списку потрапив і Вольфґанґ Ішинґер.
Що не так з пропозиціями експертів?
Для ініціаторів "12 кроків" скандал став неабияким розчаруванням, адже більшість запропонованих заходів мали на меті забезпечити тривале дотримання припинення вогню у зоні конфлікту і розв'язанню першочергових гуманітарні проблем. Утім, всі ці кроки залишилися у тіні політичних пропозицій цього плану. Йдеться насамперед про ідею "розпочати в Україні національний діалог щодо ідентичності". Суперечливі питання української історії та національної пам'яті, за задумом авторів "12 кроків", мають широко обговорюватися лідерами громадської думки "з урахуванням перспектив сусідніх країн, особливо Польщі, Угорщини і Росії".
Обурення українців з приводу такої пропозиції абсолютно не здивувало німецького політолога Андре Гертеля (Andre Härtel), який викладає у Києво-Могилянській академії. Без згадки про російську агресію проти України така пропозиція вписується у російський наратив про "громадянську війну" в Україні, вважає експерт. "Цей пункт дає зрозуміти, що автори вважають конфлікт внутрішньоукраїнським і перекладають відповідальність за його розв'язання на українців", – критикує експерт.
Берлін: про скасування сакцій не йдеться
Підозри у "проросійськості" представлених у Мюнхені кроків в очах критиків посилив і заклик погодити "дорожню карту" послаблення міжнародних санкцій проти Росії у залежності від виконання нею мінських угод. Андре Гертель звертає увагу на те, що досі не виконано жодного з ключових положень мінських угод, до яких прив'язані санкції. Це визнає і експертка берлінського Фонду науки і політики (SWP) Сабіне Фішер (Sabine Fischer), яка є однією з підписанток "12 кроків". "Зняття санкцій без кроків з виконання мінських угод з боку Росії було би катастрофічним сигналом сторонам конфлікту, всім міжнародним гравцям у регіоні та й самому ЄС", – наголошує експертка.
За інформацією DW, представники федерального уряду Німеччини не були ані задіяні в підготовці представлених у Мюнхені пропозицій щодо України, ані заздалегідь поінформовані про цю ініціативу. У відповіді на офіційний запит у німецькому МЗС наголосили, що про послаблення санкцій ЄС проти Росії з точки зору Берліна йтися не може. "Санкції пов'язані з військовим втручанням Росії у конфлікт на Сході України. Тому вони прив'язані до повного виконання мінських угод. Про послаблення санкцій можна буде думати лише після цього", – зазначив речник МЗС.
Гуманітарні проблеми поза увагою
Сабіне Фішер, попри скандал, не шкодує про свій підпис під "мюнхенськими кроками". Для неї важливо було підняти на міжнародному рівні болючі гуманітарні проблеми в зоні конфлікту. Автори ініціативи, зокрема, закликають відновити роботу Спільного центру з контролю та координації, в якому українські й російські військові спільно моніторили би дотримання режиму припинення вогню й розведення сил у погоджених ділянках. Цей центр припинив роботу 2017 року з ініціативи Росії.
Читайте також: Ніщо не вказує на близькість завершення війни на Донбасі – Казанський
У документі йдеться також про необхідність розшуку зниклих безвісти та розмінування у зоні бойових дій, а також полегшення перетину лінії розмежування для цивільного населення. Порушується питання підвищення безпеки об'єктів, які є джерелами радіаційного випромінення, вказується на необхідність міжнародних зусиль щодо відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу.
"Саме тому, що російська політика є такою, якою вона є і Росія не готова на компроміси, на мою точку зору, на даному етапі особливе значення має гуманітарна ситуація, а також те, що міститься в плані з точки зору політики безпеки. Вкрай важливо стабілізувати регіон конфлікту і забезпечити довготривале припинення вогню", – наголосила Сабіне Фішер, пояснюючи в розмові з DW свою участь у підготовці "12 кроків".
Діалог знову відкладається
Утім, пропозиції щодо Донбасу, оприлюднені у Мюнхені, схоже, поки що не обернулися відкритою дискусією, якої хотіли автори. Ініціатива зустріла несприйняття – причому не лише в Києві. "Документ описує проблему в спосіб, зручний для Кремля. Можливо, це зроблено для того, аби зробити його прийнятним для підписантів з числа російської еліти", – припустили у своїй заяві, зокрема, експерти міжнародного аналітичного центру Atlantic Council. Вони вважають безперспективними спроби залучити Росію до розв'язання "української кризи", якщо замовчувати при цьому роль Москви в цій кризі.
Водночас Atlantic Council наголошує на потребі подальшого відкритого діалогу щодо конфлікту на Донбасі та перспектив подальшої співпраці з Росією і засуджує цькування в Україні експертів, які підтримали "12 кроків".
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
