Звідки беруться політичні секти?
Для початку нагадаю один відомий фрагмент із класичного твору Марка Твена "Пригоди Гекльберрі Фінна"
"…Тоді герцог сказав, що ці арканзаські йолопи не доросли до Шекспіра, їм треба, мовляв, банальної комедії, а може, й що гірше за банальну комедію. Він сказав, що знає, чим їм догодити. Наступного ранку він дістав кілька великих аркушів обгорткового паперу та чорної фарби, намалював афіші й порозклеював їх по всьому місту. В тих афішах писалося:
В залі суду! Тільки три вечори!
Відомі цілому світові трагіки Девід Гаррік Молодший та Едмунд Кін Старший!
З лондонських та європейських театрів у захоплюючій трагедії
"КОРОЛІВСЬКА ЖИРАФА, АБО КОРОЛІВСЬКЕ НЕАБИЩО"!!!
За вхід 50 центів. А внизу значилося величезними літерами:
ДАМАМ ТА ДІТЯМ ВХІД ЗАБОРОНЕНО!
– Отак-то,– сказав він, – якщо вже цей рядок їх не принадить, то я не знаю Арканзасу!
Увесь наступний день герцог із королем працювали не покладаючи рук над оздобленням сцени,– приладнали завісу, вздовж рампи розмістили свічки; того вечора чоловіків натовпилося повнісінька зала.
Коли пхатися було вже нікуди, герцог кинув чатувати біля входу, обійшов круг дому і, пройшовши крізь задні двері на сцену, став перед завісою й виголосив коротку промову, вихваляючи трагедію; сказав, що це річ виняткова, та як пішов, як пішов, – чого він тільки язиком про цю трагедію не ляпав!
Читайте також: Як виглядає ортодоксальний шарійовець
А далі почав про Едмунда Кіна Старшого варнякати, котрий виконував у ній головну роль; коли, нарешті, нетерплячка глядачів дійшла до краю, герцог підняв завісу, і за хвилину на сцену вирачкував король, голий-голісінький; його всього було помальовано від п'ят до голови різнобарвними смугами – веселка, та й годі! Ну, а за інші оздоби не варто і згадувати, та все-таки було дуже смішно.
Всі реготали, аж боки рвали; а коли король, стомившися різні коники викидати, пострибав, нарешті, за лаштунки, чоловіки враз як заревуть, та як заплескають у долоні, та як зарепетують, аж мусив він знову на сцені з'явитися й утнути всі свої вибрики вдруге, а потім змусили його попоплигати ще й утретє. Тут, мабуть, і корова зайшлася б сміхом, дивлячися на ті фіглі, що їх витівав старий йолоп.
Після того герцог спустив завісу, розкланявся перед глядачами та попередив, що виконання цієї чудової трагедії відбудеться всього лише двічі, бо акторів дуже підганяють ангажементи в Лондоні, де в театрі Друрі-Лейн вже загодя продано всі квитки; потім знову розкланявся і сказав, що коли їм пощастило зацікавити глядачів своєю повчальною виставою, то вони будуть дуже вдячні, якщо глядачі порадять своїм приятелям та знайомим прийти й побачити цю виставу на власні очі.
Чоловік двадцять закричало: "Як?! На тому й кінець? Оце й усе?"
Герцог ствердив, що так.
Отоді здійнявся страшенний гармидер. Усі розлючено посхоплювалися з місць, вигукуючи: "Ошуканство!" – і кинулися були ламати сцену та бити акторів. Аж раптом якийсь високий показний чолов'яга скочив на лаву й закричав:
– Цитьте! Зачекайте, дайте слово мовити, джентльмени!
Всі принишкли й почали слухати.
Читайте також: Василий Рыбников: Ай-яй-яй-яй-яй, убили Киву, убили Киву, еще раз убили Киву …
– Нас ошукали, – так, ошукали, та ще й дуже підло. Проте ми ж не хочемо стати за посміховисько на ціле місто, щоб із нас глузували все наше життя. Вийдімо звідси спокійно та хвалімо скрізь цю виставу і, піддуривши все місто, пошиємось у дурні всі гуртом! Ну, то як? ("Авжеж, так! Правду каже суддя!", – закричали всі в один голос). Гаразд, тож ні слова про те, що нас тут ошукали. Розходьтеся по домівках і радьте кожному піти й подивитися цю трагедію.
Наступного дня по всьому місту тільки й мови було, що про нашу чудову виставу. Надвечір зала була знов переповнена…"
Американський письменник геніально відобразив психологічний ефект, коли ошуканий, аби приховати, що його ошукали, стає пропагандистом тих, хто його ошукав.
Найбільш фанатичні політичні секти влаштовані саме так.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
