Уряд виправдовує затримки видатками на оборону, але міста стикаються з ризиком комунального колапсу
Сотні українських громад зіткнулися з раптовою зупинкою розрахунків через Державне казначейство. В уряді це пояснюють пріоритетом оборони та затримками міжнародної допомоги, тоді як у містах застерігають, що під загрозою опинилася підготовка до зими та робота критичної інфраструктури.
РБК-Україна розбиралося, чому громади не можуть розпоряджатися власними коштами, як це впливає на міста і які ризики виникають напередодні зими.
Головне:
- Масштаб проблеми: обсяг непроведених казначейських платежів місцевих бюджетів сягнув близько 20 млрд грн, а з блокуванням або затримками власних коштів зіткнулися абсолютно всі громади.
- Під загрозою критична інфраструктура: громади не можуть оплатити закупівлю палива для генераторів, спецтехніки ДСНС та медиків, розрахуватися за газ і світло, а також виплатити зарплати комунальникам.
- Маніпулятивне протиставлення: уряд апелює до пріоритету оборони, підміняючи дискусію про бюджетні витрати й замовчуючи, що затримки платежів зачіпають критично важливі потреби громад.
- Причини бюджетного розриву: Мінфін спрямовує всі внутрішні ресурси на сектор безпеки й оборони, а цивільні видатки залежать від ритмічності надходження зовнішньої допомоги.
- Затримка реформ: дефіцит ресурсу посилився через повільне виконання умов міжнародних партнерів, що змістило капітальні видатки на кінець року.
Блокування платежів громадам та зупинка підготовки до зими
У жовтні проблема з проведенням казначейських платежів стала відчутною для місцевого самоврядування в різних регіонах України. Навіть за наявності коштів на рахунках громади не завжди можуть своєчасно розрахуватися за виконані роботи, профінансувати комунальні підприємства або продовжити інфраструктурні проєкти.
Виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ) Олександр Слобожан у коментарі РБК-Україна розповів, що з затримками платежів з власних рахунків муніципалітетів зіткнулися абсолютно всі громади без винятку.
Обсяг непроведених коштів у кожної різний і залежить від розміру міста та системи організації послуг, але проблема охопила геть усі регіони – від затримок за перевезення пасажирів і прибирання до зупинки фінансування соціальної допомоги та пільг.
"Роботи по підготовці до опалювального сезону були призупинені чи й зупинені в багатьох громадах в середині вересня, хоч багато муніципалітетів продовжували "під чесне слово" виконувати завдання, де це можливо. Але коли заблоковані навіть кошти кредитів, зокрема ЄБРР, якісно виконувати плани стійкості складно", – зазначає Слобожан.
За його словами, урядовці пояснюють ці затримки дефіцитом коштів у державному бюджеті та з початку жовтня намагаються застосовувати "ручний механізм" регулювання, перераховуючи платежі з затримкою орієнтовно в один місяць.
Хоча Кабмін частково розблокував "плани стійкості" для Києва та обласних центрів і зберіг бронювання комунальників, у громадах досі є великі проблеми з оплатою електроенергії, газу та палива для генераторів.
Про небезпеку для об'єктів життєзабезпечення та енергетики через блокування коштів різко висловився й колишній голова НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. За його оцінкою, призупинення казначейських видатків створює каскадні ризики напередодні важкої зими.
"Блокування урядом коштів місцевих громад на рахунках Держказначейства матиме катастрофічні наслідки для критичної інфраструктури у всіх регіонах України. Це рішення може призвести до системного збою у підготовці об'єктів до опалювального сезону", – застерігає Кудрицький.
Що відбувається у містах
Окремим гострим прикладом стала ситуація у Києві. Міський голова столиці Віталій Кличко публічно звинуватив центральну владу у блокуванні коштів на відновлення пошкоджених обстрілами будинків та реалізацію міського плану стійкості.
"Якщо уряд цього не розуміє, підкреслю: такі дії неприйнятні в ситуації, коли мешканці чекають на відновлення свого житла. Тому місто ще раз звернулося до уряду та Державного казначейства з вимогою розблокувати фінансування важливих для киян проєктів. Зокрема, з відновлення пошкоджених ворогом будинків", – заявив Кличко.
За його словами, Казначейство також заблокувало залучений кредит на суму 1 млрд грн майже на місяць. Це зупинило критично важливі закупівлі й роботи з підготовки столичної інфраструктури до зимових ризиків.
Деталі затримок у фінансуванні наводить і міський голова Львова Андрій Садовий. За його словами, станом на 28 жовтня Державне казначейство не провело 4231 платіж Львівської громади на загальну суму 901,7 млн грн (з яких 554,1 млн грн – кошти бюджету розвитку).
"Гроші в міста є. Вони лежать на рахунках, але Казначейство не проводить платежі. Насамперед це впливає на людей, які виконують роботи для міста", – повідомив Садовий у коментарі РБК-Україна.
За словами львівського мера, блокування рахунків б'є по найвразливіших комунальних ланках: працівники комунальних підприємств та двірники через відсутність зарплат починають звільнятися з роботи, а щоб уникнути колапсу, комунальні підприємства змушені залазити в борги й брати позики.
Садовий додає, що затримки створюють пряму загрозу для роботи громадського транспорту, аж до зменшення кількості автобусів і трамваїв на маршрутах, а також зупиняють реалізацію великих будівельних об'єктів, де вкрай важливо дотримуватися технологічних термінів.
Так, під загрозою опинилися важливі об'єкти транспортної та інженерної інфраструктури, зокрема зведення нового шляхопроводу на перехресті вулиць Шевченка та Ковча.
Аналогічна тривожна ситуація спостерігається й в інших куточках країни. У Дніпрі через двомісячні затримки Казначейства зупинилися ремонти в будинках ОСББ, а мер Борис Філатов закликав уряд не вилучати кошти у громад (йдеться про намір вилучити 4,5 млрд грн з бюджету області).
У Полтаві казначейство заблокувало 127 млн грн. Проблеми фіксують в Івано-Франківську з оплатою вже виконаних комунальних робіт. В Харкові через казначейські затримки зоопарк тривалий час був змушений працювати на генераторах. У Вінниці колишній голова ОДА Валерій Коровій констатував, що громади вперше з початку повномасштабної війни стикаються з настільки важкою бюджетною кризою.
На тлі цих проблем окремі представники місцевих влад припускають, що затримки можуть мати й політичний підтекст. Зокрема, лунають підозри щодо вибіркового блокування платежів для міст, очільники яких конфліктують із центральною владою, зокрема, у медійному просторі.
РБК-Україна звернулося з запитами до прем'єр-міністра Сергія Корецького та Міністра фінансів Сергія Марченка, але на момент виходу матеріалу відповіді щодо ситуації з блокуванням платежів громадам не отримало. У Мінфіні пообіцяли надати свої коментарі згодом.
Пріоритет обороні: позиція уряду та парламенту
В уряді ситуацію пояснюють суворими воєнними реаліями, адже там неодноразово підкреслювали, що першочерговим завданням держави є безперебійне забезпечення Сил оборони України. Усі внутрішні податкові та митні надходження спрямовуються на фронт, а цивільний сектор повністю функціонує за рахунок міжнародної допомоги.
Тобто коли виникає розрив у бюджеті, уряд першочергово закриває військові потреби, соціальні виплати, пенсії та медичні видатки, залишаючи капітальні витрати й ремонти в другій черзі.
Міністр фінансів Сергій Марченко пояснював проблеми з фінансуванням видатків громад браком коштів на єдиному казначейському рахунку. За його словами, за січень-вересень загальний фонд недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, із них 32 млрд грн припали на серпень і вересень.
Він говорить, що зарплати військових і всі соціальні програми фінансуються вчасно й повністю, а затримок до кінця року не очікується. Проте фінансування капітальних видатків, зокрема будівництва доріг, довелося призупинити у вересні. Марченко запевнив, що його мають відновити, щойно парламент ухвалить закони для розблокування міжнародної допомоги.
Прем'єр Сергій Корецький наприкінці вересня називав зупинку платежів громадам вимушеним рішенням в умовах жорсткої економії.
За його словами, критичні платежі поступово проводитимуть вручну, а ситуація може покращитися протягом місяця. 20 жовтня він повідомив, що уряд розблокував частину видатків, насамперед на плани стійкості. Глава Кабміну сказав, що уряд виконав усі свої зобов'язання, а парламент ухвалив частину законів для міжнародної допомоги.
"Крок за кроком будуть здійснені всі відкладені платежі", – запевнив прем'єр.
Зі свого боку голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа пояснює, що дефіцит виник через паузи у надходженні міжнародної допомоги, що вимагає гнучкості в управлінні видатками. При цьому вона зауважила, що мова не йде про повне знекровлення місцевого самоврядування.
"Загалом на рахунках місцевих бюджетів накопичено близько 188 млрд грн. Фінансовий ресурс у міст є, однак через тимчасові касові розриви та пріоритетність військових витрат Державне казначейство змушене застосовувати черговість видатків згідно з постановою №590", – зазначає Підласа.
Водночас через складну ситуацію з державними фінансами уряд відклав на грудень 39 млрд грн капітальних видатків, запланованих на осінь. Як повідомила Підласа, перенесення стосується, зокрема, будівництва й реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медзакладах, захисту енергетичної інфраструктури та будівництва соціального житла. За її словами, частину цих коштів до кінця року можуть не встигнути використати, оскільки виконати заплановані роботи в такі терміни буде неможливо.
Порядок цифр і ризик маніпуляції
Заморожування видатків на соцоб'єкти уряд часто виправдовує риторикою економії. Закликаючи місцеву владу відмовитися від витрат на бруківку та благоустрій, прем’єр-міністр Сергій Корецький апелює до беззаперечного пріоритету воєнного часу – оборони.
Але така риторика створює хибне протиставлення, ніби фінансування армії та потреби громад конкурують між собою. Насправді ж наслідки затримок значно ширші, ніж відкладений ремонт доріг чи облаштування парків.
Масштаби видатків неспівмірні. На безпеку й оборону у 2026 році передбачено близько 2,8 трлн грн, а в проєкті бюджету-2027 закладено 4,89 трлн грн. Натомість сума заблокованих платежів місцевих бюджетів становить близько 20 млрд грн – менш як 1% оборонного бюджету. У масштабах оборонного бюджету це не захмарна частка. Але для окремих громад ці мільйони мають цілком конкретну ціну: від них залежить водопостачання, електроенергія, вивезення сміття, робота громадського транспорту та виплата зарплат працівникам комунальних підприємств.
Водночас оцінити реальний стан державних фінансів лише за доступними даними складно. У Асоціації міст України звертають увагу, що інформація про стан Єдиного казначейського рахунку, яка могла б допомогти оцінити ситуацію, не є відкритою.
"Ми не бачимо стану Єдиного казначейського рахунку, який нещодавно закрили, тому не можемо давати оцінку загальній ситуації. Що точно, то це те, що громади обмежені Урядом у використанні коштів місцевих бюджетів", – коментують в АМУ.
Питання виникають і до розподілу державних видатків. Так, ексзаступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука звертає увагу на плани вилучити майже 22 млрд грн у громад на тлі збільшення, за його даними, на 6 млрд грн фінансування господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабміну. Загальні видатки на органи державної влади без силового блоку він оцінює у 83,3 млрд грн. Такий розподіл, на його думку, ставить питання про послідовність бюджетних пріоритетів. Цю ситуацію Тука назвав "бюджетним бенкетом під час чуми".
Оборона безумовно має залишатися пріоритетом. Однак це не означає, що фінансовими потребами громад можна нехтувати або розглядати їх як ресурс для покриття бюджетного дефіциту. Питання полягає в тому, наскільки виправдано обмежувати місцеві бюджети та чи так само ретельно переглядають інші статті державних витрат.
Щоб оцінити обґрунтованість таких рішень, варто розібратися, чому виник касовий розрив і наскільки ситуація зумовлена об'єктивною нестачею коштів.
Чому виник касовий розрив і які ризики попереду
Експерт Центру економічної стратегії (ЦЕС) Богдан Слуцький у коментарі РБК-Україна пояснює, що нинішні затримки платежів – це вже більше, ніж технічна пауза на кілька днів. Водночас поки що йдеться не про повноцінну кризу державних фінансів, а про гостру тимчасову нестачу коштів на рахунках Казначейства.
"Причини три: дуже великі видатки (передусім на оборону), зменшення податкових надходжень через удари росіян по наших підприємствах, а також затримки з надходженням частини зовнішнього фінансування через невиконані реформи. Через затримку міжнародного фінансування капітальні видатки, накопичені за січень-вересень, перенесли на грудень", – коментує Слуцький.
Аналітик ЦЕС звертає увагу на те, що затверджений у бюджеті видаток не дорівнює наявності живих грошей на рахунку в конкретний день.
Згідно з п. 19 постанови №590, Казначейство проводить фінансування суворо за черговістю: спочатку армія, зарплати та соцвиплати, а капітальні ремонти й будівництво чекають своєї черги. Через це громади з великим обсягом інфраструктурних проєктів відчувають кризу найболючіше.
За словами експерта, ключова проблема полягає у затримках міжнародної допомоги, яка безпосередньо прив'язана до ухвалення євроінтеграційних реформ.
"Не всі реформи, до яких прив'язане фінансування, хочуть підтримувати, бо частина з них складна і непопулярна. Наприклад, досі не ухвалена Антикорупційна стратегія на 2026-2030 роки (законопроєкт №15230-д), хоча це один із кроків для Ukraine Facility (багаторічна програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу обсягом 50 млрд євро на 2024-2027 роки – Ред.)", – наголошує Слуцький.
Він також окреслив ключові загрози для економіки та міст:
- Наслідки для бізнесу: підрядники, відпрацювавши за власні кошти та виплативши зарплати, тижнями не отримують розрахунок. Для малого бізнесу це означає вимивання обігових коштів. Надалі компанії закладатимуть ці ризики у вартість контрактів, через що ремонти для бюджету стануть дорожчими.
- Збої в пільгових програмах: через брак коштів клієнти банків уже отримують сповіщення щодо затримок державної компенсації за програмою "5-7-9%", фіксуються окремі проблеми і за програмою "єОселя".
- Загроза повторення затримок: значний обсяг капітальних видатків змістився на грудень 2026 року, і якщо міжнародні надходження не стабілізуються, затримки триватимуть до кінця року.
- Бюджетний ризик 2027 року: за оцінкою Мінфіну, Україні у 2027 році знадобиться 52,5 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких 32,6 млрд (станом на жовтень) залишалися незабезпеченими. Якщо цей розрив не закрити, під найбільшим тиском скорочень знову опиняться місцеві видатки, ремонти та будівництво.
Шляхи виходу з кризи: чого очікують громади від уряду
Асоціація міст України закликає уряд забезпечити своєчасне проведення платежів за критично важливими для громад видатками. Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан наголошує, що муніципалітети повинні мати можливість використовувати кошти на своїх рахунках.
"Повинна діяти постанова №590, громади мають мати можливість використовувати кошти на їх рахунках, як це було з початку повномасштабного вторгнення", – зазначив представник АМУ.
Міський голова Львова Андрій Садовий також очікує від уряду та Міністерства фінансів зрозумілого й передбачуваного механізму проведення казначейських платежів.
"Ми розуміємо складність ситуації в державі та необхідність фінансування оборони. Водночас громади також мають свої зобов'язання – утримання критичної інфраструктури, виплата заробітних плат, підтримка військових, проведення ремонтів і підготовка до зими", – підкреслив він.
Окремим викликом залишається відновлення міжнародного фінансування. За оцінкою експерта ЦЕС Богдана Слуцького, одним зі способів зменшити тиск на державний бюджет є своєчасне залучення зовнішньої допомоги, частина якої залежить від виконання Україною зобов'язань перед міжнародними партнерами.
Зокрема, затримки з ухваленням необхідних реформ можуть впливати на надходження фінансування, через що уряду доводиться переносити видатки та обмежувати проведення платежів.
"Тобто складних рішень уникнути не виходить. Їх або ухвалюють вчасно і отримують пов'язане з ними фінансування, або відкладають, а потім шукають гроші на вже заплановані видатки. Другий шлях – це перерозподіл менш пріоритетних цивільних видатків. Але можливості такого перерозподілу не безмежні", – пояснює Слуцький
Тож громади очікують від центральної влади передусім передбачуваного проведення казначейських платежів, своєчасних розрахунків за енергоносії та можливості фінансувати критично важливі послуги. Не менш важливими залишаються виконання зобов'язань, необхідних для отримання міжнародної допомоги, і врахування потреб місцевого самоврядування під час планування державних видатків.
***
Бюджетні труднощі мають об'єктивні причини: війна та великі оборонні видатки поглинають левову частку доходів держави. Водночас риторика прем'єра про пріоритет оборони фактично підмінює дискусію про бюджетні рішення маніпулятивним протиставленням армії та потреб громад, від яких також залежить життєдіяльність країни.
Затримки зовнішнього фінансування, яке спрямовується, зокрема, на цивільні видатки, пов'язані й із тим, що Верховна Рада досі не ухвалила низку реформ, погоджених із міжнародними партнерами. У результаті уряд змушений у ручному режимі визначати черговість платежів. Це ускладнює планування видатків громад і посилює напруженість у відносинах із центральною владою. Додатково ситуацію загострюють підозри щодо можливого вибіркового підходу до проведення платежів.
Затримки казначейських платежів впливають не лише на роботу місцевої влади, а й на повсякденне життя українців. Вони можуть призводити до перебоїв у роботі комунальних служб і громадського транспорту та ускладнювати підготовку критичної інфраструктури до зими.
Корецький запевняє, що коштів на Сили оборони до кінця року вистачить. Водночас він визнає залежність інших бюджетних виплат від зовнішнього фінансування та рішень парламенту. Така гарантія для армії важлива, але вона не відповідає на інше запитання: як уряд забезпечить стабільну роботу громад і критичної інфраструктури, якщо необхідні кошти не надійдуть вчасно? Саме це питання і залишається без переконливої відповіді.
