Придумати складний пароль порівняно легко. Значно важче запам’ятати десятки різних комбінацій для пошти, банкінгу, соцмереж, магазинів та інших сервісів. Саме тому багато користувачів обирають один пароль для всіх акаунтів або зберігають коди доступу у звичайних нотатках. Обидва варіанти суттєво знижують рівень безпеки.
Надійний пароль має бути не лише складним, а й унікальним для кожного облікового запису. Водночас запам’ятовувати сотні випадкових комбінацій зовсім не обов’язково. Є простіші способи організувати захист своїх даних.
Чому прості паролі небезпечні
Злам акаунтів давно не означає, що хакер вручну вводить різні комбінації, намагаючись вгадати пароль. Для цього використовують автоматизовані програми, здатні перевіряти величезну кількість варіантів.
Ще небезпечнішим є повторне використання одного пароля. Якщо дані витечуть із одного сайту, зловмисники можуть автоматично перевірити отриману комбінацію електронної пошти та пароля на інших популярних ресурсах. Так витік із незначного сервісу здатний відкрити доступ до пошти, соціальних мереж, магазинів або інших важливих акаунтів.
Водночас навіть дуже довгий і складний пароль не гарантує абсолютного захисту. Його можуть викрасти через фішинговий сайт, шкідливу програму або витік даних на стороні самого сервісу. Тому пароль варто розглядати лише як один із кількох рівнів цифрової безпеки.
Робіть паролі довгими
Для стійкості до автоматичного підбору довжина часто важливіша за велику кількість спеціальних символів. Кожен додатковий знак значно збільшує кількість можливих комбінацій.
Короткий пароль із великих і малих літер, цифр та символів може здаватися складним для людини, однак для спеціалізованих програм він не обов’язково буде таким. Натомість довга комбінація з 15–20 і більше знаків значно ускладнює перебір.
Тому замість чогось на кшталт P@ssw0rd! краще використовувати довшу випадкову комбінацію або парольну фразу.
Не використовуйте особисту інформацію
Дата народження, ім’я, прізвище, кличка домашнього улюбленця, номер автомобіля, назва улюбленої команди або місто проживання — погана основа для пароля. Значну частину такої інформації можна знайти у відкритих профілях у соцмережах.
Програми для підбору паролів також перевіряють популярні слова та їхні комбінації. Тому пароль на кшталт andriy1995 значно слабший, ніж може здатися.
Це стосується й PIN-кодів. Варіанти 1111, 1234, 0000, повторювані цифри або прості візуальні послідовності на клавіатурі належать до перших комбінацій, які варто очікувати від зловмисників.
Використовуйте парольні фрази
Для пароля, який потрібно пам’ятати самостійно, зручно використовувати кілька випадкових слів, об’єднаних у довгу фразу. Наприклад: kava-lampa-hmara-velosyped
Такий пароль значно легше запам’ятати, ніж випадковий набір із десятків символів. Водночас його довжина робить автоматичний перебір значно складнішим.
Слова мають бути випадковими та не пов’язаними між собою. Не варто створювати фразу з відомої цитати, назви пісні, адреси або іншої інформації, яку можна пов’язати з власником акаунта.
Важливо також не покладатися на хитрощі з перемиканням розкладки клавіатури або очевидним перетворенням звичних слів. Це може ускладнити введення пароля на іншому пристрої, але майже не додає реального захисту.
Не замінюйте літери очевидними символами
Заміна літери o на 0, a на @, e на 3 або i на 1 давно не є надійним методом створення пароля. Подібні варіанти автоматично враховуються під час словникових атак.
Тому P@ssw0rd123 не можна вважати справді надійною комбінацією, навіть якщо в ній є великі літери, цифри та спеціальні символи.
Не створюйте один шаблон для всіх сайтів
Ще одна поширена помилка — придумати базовий пароль і змінювати лише його частину залежно від назви сервісу.
Наприклад:
MyPassword_AmazonMyPassword_GoogleMyPassword_Netflix
Якщо одна така комбінація потрапить до рук зловмисників, принцип побудови інших паролів буде очевидним.
Для кожного облікового запису краще використовувати повністю незалежну випадкову комбінацію.
Використовуйте менеджер паролів
Запам’ятовувати окремі паролі для десятків або сотень сайтів немає необхідності. Для цього існують менеджери паролів.
Власні рішення є в екосистемах Apple і Google. Також доступні кросплатформні програми, наприклад Bitwarden або KeePassXC. Вони дозволяють зберігати паролі в захищеному сховищі та використовувати їх на різних пристроях.
Менеджер може автоматично створювати для кожного сайту довгі випадкові комбінації на кшталт: T7!qL9#vX2@pM8$zK4
Запам’ятовувати їх не потрібно. Програма сама підставить необхідні дані під час авторизації.
Користувачеві фактично потрібно знати лише один головний пароль від сховища. Саме для нього особливо добре підходить довга парольна фраза. На смартфоні або комп’ютері менеджер також можна розблоковувати за допомогою Face ID, відбитка пальця або іншої біометрії.
Увімкніть двофакторну автентифікацію
На особливо важливих акаунтах варто додатково активувати двофакторну автентифікацію, або 2FA.
Після введення правильного пароля сервіс вимагатиме ще одне підтвердження — наприклад, одноразовий код з програми-автентифікатора. Завдяки цьому одного викраденого пароля може виявитися недостатньо для входу.
Особливо важливо використовувати додатковий захист для електронної пошти, банкінгу, хмарних сховищ, соціальних мереж та акаунтів, через які можна відновити доступ до інших сервісів.
Коди через SMS також використовуються для 2FA, однак спеціалізовані програми-автентифікатори зазвичай є кращим варіантом.
Використовуйте ключі доступу Passkeys
Ще один сучасний спосіб захисту — ключі доступу, або Passkeys. Вони дозволяють узагалі відмовитися від традиційного пароля на сервісах, які підтримують таку технологію.
Для входу достатньо підтвердити особу відбитком пальця, розпізнаванням обличчя або кодом розблокування пристрою. При цьому секретний ключ залишається на смартфоні або комп’ютері й не передається сайту.
Passkeys також значно краще захищають від фішингу. Ключ пов’язаний із конкретним сайтом, тому підроблена сторінка не зможе використати його для авторизації.
Якщо сервіс підтримує Passkeys, варто розглянути перехід на них насамперед для найважливіших акаунтів.
Якою має бути оптимальна система захисту
Найзручніший підхід — не намагатися запам’ятати десятки складних комбінацій. Достатньо створити одну довгу парольну фразу для менеджера паролів, а всі інші паролі генерувати автоматично та робити унікальними.
Для важливих облікових записів слід додатково використовувати 2FA, а там, де це можливо, переходити на Passkeys. Така комбінація значно надійніша за один «дуже складний» пароль, який повторюється на кількох сайтах.
Запис Як створити надійний пароль і не забути його спершу з'явиться на ITsider.com.ua.
