Чому прогноз у бюджетній декларації не означає різкої девальвації гривні?
Уряд прогнозує, що до кінця 2029 року курс долара може сягнути 51,5 гривні, тоді як на сьогодні за нього просять в середньому 45 гривень. Водночас експерти наголошують: це не прогноз різкої девальвації, а базовий сценарій, який залежить від війни, міжнародної допомоги та стану економіки.
Про те, наскільки реалістичним є такий прогноз та чи варто українцям хвилюватися через курс долара, – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Долар по 51,5 грн: це прогноз на кінець 2029 року, а не найближчу перспективу.
- Основа прогнозу: уряд закладає покращення безпекової ситуації з 2027 року.
- Різкої девальвації не буде: експерти говорять про поступове послаблення гривні.
- Курс залежить від війни: ключовими залишаються міжнародна допомога, резерви НБУ та ситуація на валютному ринку.
- Ризики зберігаються: у разі затягування війни гривня може слабшати швидше.
Чому уряд прогнозує курс 51,5 грн за долар
У Бюджетній декларації уряд заклав поступове послаблення гривні до 51,5 гривні за долар на кінець 2029 року. Середньорічний курс зросте з 44,4 грн/$ у 2026 році до 50,7 грн/$ у 2029 році.
За словами віцепрезидента Асоціації українських банків та голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова, цей показник не варто сприймати як прогноз курсу на конкретну дату.
Він пояснив, що бюджетна декларація є середньостроковим фінансовим документом, який використовується для розрахунку доходів, видатків, державного боргу та зовнішнього фінансування.
''Йдеться не про завтрашній курс. Це бюджетний орієнтир, а не обіцянка, що гривня різко ослабне'', – зазначив Мамедов у коментарі РБК-Україна.
Читайте також: Зарплати зростуть, але і курс долара теж: два плани Кабміну на бюджет до 2029 року
Від чого залежить прогноз
За словами банкіра, головне припущення уряду полягає у покращенні безпекової ситуації вже з 2027 року.
Саме цей сценарій дає можливість прогнозувати швидше економічне зростання, нижчу інфляцію, скорочення бюджетного дефіциту та більш стабільний валютний ринок.
Водночас, якщо війна триватиме довше або виникнуть проблеми із зовнішнім фінансуванням, частину макроекономічних показників доведеться переглядати.
"Тобто, макропрогноз уряду не виглядає суперечливим, але він дуже сценарний. Його сенс спрацює за умови, що з 2027 року економіка справді отримає більше простору для відновлення, міжнародна підтримка залишиться ритмічною, а Нацбанк і надалі матиме достатньо ресурсів, щоб згладжувати надмірні курсові коливання", – додав банкір.
Чи є девальвація виправданою
Мамедов наголошує, що поступове послаблення гривні в умовах воєнної економіки є цілком логічним.
Україна залишається залежною від імпорту пального, енергетичного обладнання, критично важливих товарів, міжнародної фінансової допомоги та значних бюджетних видатків.
Водночас, за його словами, слід розрізняти поступову девальвацію та різке падіння курсу.
''Для економіки небезпечний не сам факт послаблення гривні, а різкі стрибки, панічні очікування і втрата передбачуваності'', – зазначив він.
Читайте також: НБУ фіксував девальвацію: чому курс долара різко зріс в червні та чи є паніка на ринку
Чому прогноз може змінитися
Аналітик інвестгрупи ICU Тарас Котович також вважає, що урядовий прогноз загалом виглядає логічним, однак містить досить оптимістичні припущення.
За його словами, уряд розраховує на початок економічного відновлення вже наступного року, а також на стабільне надходження міжнародної допомоги.
Водночас він звертає увагу на збільшення дисбалансів на валютному ринку. За п’ять місяців цього року НБУ вже продав на міжбанку понад 18,1 млрд доларів для підтримки гривні – це значно вище за 14,3 млрд доларів у цей же період минулого року.
"За повний рік приріст інтервенцій над минулорічним показником може скласти $6-7 млрд, а їхній загальний обсяг – наблизитися до $42-43 млрд. Це, ймовірно, спонукатиме НБУ дещо прискорити темпи послаблення гривні", – зазначив аналітик в розмові з РБК-Україна.
Саме тому ICU переглянула власний прогноз курсу на кінець 2026 року з 45 до 45,8 гривні за долар.
Чи варто українцям хвилюватися
Експерти наголошують, що прогнозований курс 51,5 гривні за долар не є сигналом для паніки чи масової купівлі валюти.
Ключовим залишається не конкретний показник, а те, наскільки прогнозованими будуть зміни на валютному ринку.
За словами Сергія Мамедова, значно важливіше, щоб гривня слабшала поступово, інфляція знижувалася, міжнародна допомога надходила без затримок, а Національний банк і надалі мав можливість згладжувати надмірні курсові коливання.
Водночас Тарас Котович з ICU вважає, що ослаблення гривні може суттєво уповільнитися і без контролю з боку НБУ через механізм керованої гнучкості.
Проте він вказує на ризики як повільнішого, так і швидшого ослаблення гривні – в залежності від того, коли завершиться гаряча фаза війни.
Читайте також: Чому Україна програє торгівельну війну на власному ринку та як це змінити: оцінка експерта
