Карантинні заходи, які ввели країни майже по всьому світу, передбачають соціальне дистанціювання, обмеження спілкування між людьми, заборони на скупчення та масові заходи.
Як бути абітурієнтам у таких умовах? Адже невдовзі має розпочатися вступна кампанія, а перед тим мають пройти іспити та ЗНО, пише Костянтин Шокало спеціально для УП.Життя.
Експерти "Центру спільних дій" проаналізували, що влада робить для того, аби майбутні студенти мали змогу позмагатися за місця у вищих навчальних закладах.
І в цьому аспекті влада досить довго не мала однозначних відповідей. "Все залежить від того, коли закінчиться карантин", – щоразу повторюють у МОНі.
Донедавна існувало два можливих сценарії завершення карантину та проведення ЗНО для випускників 11 класів.
За першого сценарію основна сесія ЗНО триватиме з 25 червня по 17 липня, за другого – з 17 серпня по 4 вересня.
Так, як з 11 травня уряд почав поступово скасовувати карантинні обмеження, нині МОН дотримується саме першого сценарію.
Для випускників 9 класів дати проведення вступних екзаменів до закладів спеціалізованої та передвищої освіти досі залишаються незрозумілими.
Читайте також: Ще раз про ЗНО у поточному році
Їх мають визначити самі заклади, виходячи з того, коли завершиться карантин та коли кожен з них буде готовий провести вступну кампанію з дотриманням епідеміологічних вимог.
З самою організацією вступних екзаменів та ЗНО все набагато складніше. Дистанційно вони проведеними бути не можуть, оскільки це негативно вплине на забезпечення доброчесності та прозорості конкурсного відбору. Єдиний логічний спосіб – складати "наживо".
МОН пропонує проводити зовнішнє тестування:
• з соціальним дистанціюванням (1,5 метри між учасниками в аудиторії та біля входу в приміщення);
• з забезпеченням всіх учасників ЗНО та інструкторів засобами індивідуального захисту та антисептиками;
• з провітрюванням та дезінфікуванням приміщень.
Доволі важко уявити собі аудиторії шкіл або інших закладів освіти (де зазвичай проводять тестування), що повинні вміщати в себе 15 учасників та 2 інструкторів з дистанціюванням кожного в 1,5 метри.
Це означає, що доведеться розширювати мережу закладів, що залучені до проведення тестування.
Необхідно також буде запобігти скупченню випускників під приміщеннями перед складанням ЗНО та по його завершенню.
Як і хто це має робити – відповідей не маємо.
Дійсно, всіх учасників тестування та інструкторів потрібно забезпечити засобами індивідуального захисту та антисептиками. Виникає питання: звідки брати на це кошти?
У нещодавно зміненому бюджеті суттєво скоротили видатки на освіту. Окремих видатків на реалізацію цього аспекту не передбачили.
Можливо, влада планує виділити кошти з урядового спецфонду, або збирається перекласти цей тягар на місцеве самоврядування.
Для випускників труднощі полягатимуть і в діставанні до пунктів проведення ЗНО.
За умови продовження карантину і обмеження руху громадського транспорту для багатьох учнів буде проблематично дістатися до закладів освіти, в яких вони складатимуть тестування.
МОН надало змогу учасникам зовнішнього тестування до 18 травня змінити місце його складання на найближче для особи.
Це стосується тих учасників, місце проживання та заклад освіти яких знаходяться в різних областях, або ж на відстані понад 150 кілометрів одне від одного. Фактично ситуацію це не змінює.
За чинності обмежень діяльності громадського транспорту діставатись до пунктів проведення ЗНО випускникам все одно буде складно.
Також це може створити додаткову проблему: перенасичення реєстрації в заклади освіти щільно населених регіонів. Тоді у роботу ввійде принцип "хто перший встиг зареєструватись, той там і складатиме".
Всім іншим доведеться бути розкиданими по віддалених пунктах проведення тестування.
Найбільш завантаженими регіонами, в яких проводитимуть ЗНО, можна назвати м. Київ, Дніпропетровську, Львівську, Харківську та Одеську області.
Саме в них нараховується найбільша кількість зареєстрованих на зовнішнє тестування осіб.
Кожен з цих регіонів має більше за 20 тис. таких реєстрацій, а Київ та Дніпропетровщина — навіть більше за 30 тис.
ЗНО є централізованим процесом, за проведення якого безпосередньо відповідають УЦОЯО та МОН. Організація вступних екзаменів до закладів спеціалізованої та передвищої освіти покладена виключно на них самих.
Так, розташувати абітурієнтів згідно з карантинними вимогами, забезпечити їх діставання до своїх закладів, запобігти скупченням, забезпечити всіх засобами індивідуального захисту та антисептиками – непідйомні речі для "автономних" закладів освіти.
Читайте також: Карантин і ЗНО: абітурієнти у вогні
Більшість з них не має на це достатніх адміністративних, фінансових та інших ресурсів.
Тому такі карантинні вимоги до проведення вступних екзаменів або будуть вимушено знехтуваними зазначеними закладами освіти, або держава має втрутитись у цей процес і надати їм свою допомогу (замість того, щоб урізати видатки на освіту).
Все зводиться до того, коли саме буде скасованим карантин.
До уваги не береться неспроможність влади ефективно діяти у вирішенні проблематики навіть після скасування обмежень.
Це пов’язано з відсутністю належних умов для реалізації політики, обмеженими адміністративними та фінансовими ресурсами, неузгодженістю рішень різних владних органів.
Тоді, можливо, проблема не лише в карантині?
Про всі проблеми, з якими стикаються вчителі, учні та абітурієнти під час карантину читайте в повному огляді від Центру спільних дій "Абітурієнти у вогні: карантин, ЗНО, вступна кампанія".
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
