Чим завершиться спроба Банкової "структурувати місцевий політичний ландшафт"?
Публічний конфлікт мера Черкас Анатолія Бондаренка з урядом та президентом Володимиром Зеленським – верхівка айсбергу тих проблем, які накопичилися між центральною владою та керівниками на місцях. З одного боку, офіційний Київ не має достатніх важелів впливу на регіональні процеси. З іншого – перекладає відповідальність за непопулярні, складні чи токсичні рішення на органи місцевого самоврядування. Ті ж опираються як можуть…
Що ж стоїть за рішеннями Бондаренка та інших міських голів про послаблення карантинних обмежень всупереч постановам Кабінету міністрів? Місцеві керівники публічно прикриваються проблемами бізнесу, а насправді ж орієнтуються на суспільні настрої. Хмизу у це багаття підкинули останні гучні скандали – працюючі будівельні гіпермаркети та ресторани збурили народ. Але справа не тільки в цьому.
Нинішня гіперактивність мерів – це ще й певна інвестиція у політичне майбутнє. А воно буде вирішуватись вже 25 жовтня – на місцевих виборах.
Судячи з останніх подій, неофіційний старт виборчої кампанії вже відбувся. До Бондаренка приєдналися керівники інших міст, хоча відкритого конфлікту з центральною владою та президентом вони намагаються уникати.
"Безумовно, кампанія вже почалася. Меншою мірою – парламентськими політичними силами. Зараз намагаються більше акумулювати свій ресурс на місцях і меншою мірою виходити в публічну площину. Але, зрозуміло, що ситуація з мером Черкас демонструє, що місцеві еліти не проти використати зручну ситуацію для того, щоб якось підігріти свій електорат, показати свого кандидата, дати можливість йому отримати певні бонусі и так далі. Як правило, це робиться для того, щоб потім торгуватися з центральною владою, домовлятися на якихось взаємовигідних умовах", – пояснює Директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.
Читайте також: "Партія мерів" принесе Зеленському проблеми: хто може увійти в майбутню політсилу
В той же час, на думку політолога Володимира Фесенка, наразі мова йде більше про підвищену медійну активність певних мерів, а не про класичну, хоча й негласну, виборчу кампанію. Реальні перегони розпочнуться після прийняття змін в Виборчий кодекс, які остаточно сформують правові підстави цьогорічних місцевих виборів. А рання активність окремих кандидатів може зіграти з ними злий жарт, попереджає експерт. Досвід вказує на те, що кандидати, котрі «стартують» більше, ніж за пів року до виборів, сильно ризикують і часто провалюються. Для виборців вирішальною буде їхня активність лише в вересні та жовтні 2020 року.
Зміни в Виборчий кодекс
За словами голови партії "Слуга народу" Олександра Корнієнка, офіційно про проведення виборів Верховна Рада оголосить орієнтовно в середині липня. А до того парламент має напрацювати та прийняти зміни в Виборчий кодекс. І саме вони спровокували значну настороженість у потенційних учасників передвиборних перегонів.
Мова йде про так звану "партизацію влади" – запровадження необхідності для партій, які підуть на місцеві вибори, висувати кандидатів на 2/3 округів країни та встановлення 5%-го виборчого бар’єру. Це означитиме: якщо політична сила не набрала більше 5% голосів в цілому по країні, то і отримати місця в певній міськраді її представники не зможуть, навіть якщо виграли там. Ще одне обмеження передбачає, що йти на вибори у місцеві ради без партії та грошової застави кандидати зможуть лише в населених пунктах, в яких не більше 10 тисяч жителів.
Такі пропозиції, як зазначив Корнієнко, "це спроба навести лад і структурувати місцевий політичний ландшафт". Проте, на думку інших політиків, а особливо представників місцевих проектів, такі зміни значно обмежать їхні шанси взяти участь в виборах.
Пізніше в "Слузі народу" запевнили: зміни в Виборчий кодекс матимуть суто технічний характер. А крапку у цій дискусії спробував поставити президент Володимир Зеленський. У своєму відеозверненні він заявив: "розуміючи свої мізерні шанси на місцевих виборах, деякі партії намагаються змінити законодавство і встановити надумані бар’єри для регіональних партій".
Зеленський підкреслив, що таким чином "старі політики" хочуть пройти в місцеві органи влади, фактично позбавивши невеликі партії та безпартійних громадян можливості теж це зробити, і пообіцяв, що такого не буде.
"Ніяких 2/3, чи 5%, чи інших "схем" не буде. Це позиція і моя, і партії "Слуга Народу". А "старим політикам" можу сказати тільки одне: якщо в якомусь регіоні нашої країни у вас немає підтримки, то змінювати потрібно свої вчинки, а не виборче законодавство", – сказав Зеленський.
Такий різкий контраст між попередніми заявами лідера президентської партії і словами самого глави держави можна розцінювати по-різному. Перший сценарій – умовна назва "все було сплановано" – міг виглядати так: спочатку команда Зеленського створювала проблему, нагнітала ситуацію, аби потім президент її "героїчно" вирішував і в підсумку став би для місцевої влади другом та рятівником. Другий сценарій – "гасіння пожежі": спочатку команда щиро вірила, що здатна прикрутити гайки мерам, але коли ті почали узгоджувати свої дії, Банкова була змушена здавати назад.
Нагадаємо, що чинний Виборчий кодекс вступив в силу лише 1 січня 2020 року, і місцеві вибори – це перше масштабне волевиявлення за новими правилами. Але, що стосується додаткових змін, які мають бути внесені в нього найближчим часом, то основне питання в тому, що ні конкретних пропозицій, ні узгодженого проекту наразі немає, підкреслює Володимир Фесенко.
"Зміни в Виборчий кодекс обговорювались раніше і обговорюються зараз. Пропозиції і інтереси різні. Можу точно сказати, що позиція "Слуги народу" в цьому питання змінювалася кілька разів. Можливо, зміниться ще раз. По-друге, ідея виборів за партійними списками останнім часом просувалася не стільки фракцією "Слуги народу", скільки "Опозиційною платформою – За життя" і декотрими іншими. Але найголовніше – на даний момент нема ніякого підготовленого проекту змін в Виборчий кодекс", – пояснює Фесенко.
"Партія мерів". Ні, не треба!
Скандальні пропозиції "партизації влади", звичайно ж, були почуті місцевими елітами. Їхня реакція не примусила себе довго чекати. У відповідь до Банкової почали доходити чутки про створення "партії мерів». За словами міського голови Черкас Анатолія Бондаренка, такі розмови між очільниками різних міст дійсно є. Підтверджує це і мер Чернівців Олексій Каспрук в інтерв’ю "Главкому". За його словами, ця ідея обговорювалася давно і має шанс на життя.
Міські голови Одеси і Харкова вже мають досвід створення "мерської партії"
Нагадаємо, що подібна ініціатива вже існує – партія "Довіряй ділам", котру очолили мер Харкова Геннадій Кернес та мер Одеси Геннадій Труханов. Тепер же мова мова може йти про більш глобальний проект.
За даними окремих ЗМІ, в перемовинах щодо можливості об’єднання на місцевих виборах, в тому числі, фігурують мер Києва Віталій Кличко, мер Дніпра Борис Філатов, екс-прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
Читайте також: Гастролеры и местные выборы. Которые честно Зе-команда никогда не выиграет, – политолог
При цьому, як визнав столичний очільник, міські голови обговорюють таку можливість саме в зв’язку зі скандальними пропозиціями щодо змін в Виборчий кодекс. З іншого боку, якщо Рада, як обіцяє президент, в такому вигляді їх не прийме, то і "партія мерів" може не з’явитись.
Так, наприклад, мер Дніпра Філатов в інтерв’ю "Главкому" розповів, що станом на сьогодні соціологічні опитування демонструють його переконливу перемогу у випадках і самовисування, і походу від політичної партії. І якщо виборче законодавство суттєво не зміниться, на місцеві вибори він піде зі своїм новим політичним проектом.
Філатов переконаний: ніякі заготовки Офісу президента не завадять йому перемогти на осінніх виборах у Дніпрі
Політичні експерти також не вбачають у створенні "партії мерів" особливої доцільності, якщо анонсовані зміни в Виборчий кодекс так і залишаться лише однією з пропозицій.
"Якоїсь єдиної "партії мерів" чи партії, яка б об’єднала більшість мерів, наприклад, обласних центрів, не буде. В кращому випадку для ініціаторів такої партії, в неї увійдуть кілька осіб з числа мерів обласних центрів, – впевнений Володимир Фесенко, – Більше того, можу сказати, що, ймовірніше, більшість міських очільників буде балотуватися або від своїх партії, або в статусі позапартійних кандидатів. Декотрі – від різних парламентських партій. Тобто, серед мерів буде повний партійний плюралізм. В цьому питанні ситуація принципово не зміниться".
З іншого боку, навіть якщо ідея про об’єднання мерів і була б реалізована, то «зіграти» вона могла б на загальнонаціональних виборах, а не на місцевих, вважає експерт Ігор Петренко. Така позиція обумовлена тим, що частина мерів не є самостійними гравцям, а, скоріше, представниками місцевих еліт. І ці еліти, в першу чергу, керуються локальними інтересами. Тому наразі, особливо якщо Виборчий кодекс жорстко не обмежуватиме самовисуванців та місцеві політичні проекти, в подібному об’єднанні немає потреби. Доцільним воно може бути хіба що як спроба презентувати нову політичну силу на дочасних парламентських виборів, вважає Петренко.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
