Впродовж історії міста були в епіцентрі багатьох спалахів чуми, тому не дивно, що вони й зараз опинилися в епіцентрі пандемії коронавірусу. Патоген, який викликає COVID-19, зародився у людному мегаполісі в Китаї. Він поширюється між містами й відбирає найбільше життів саме в містах.
Нью-Йорк став найбільш гіркою і похмурою гарячою точкою в світі. Лишаючись замкненими вдома і зрідка виходячи на порожні вулиці, багато з нас досі не може уявити міське життя після закінчення пандемії, – пише Foreign Policy. Чи виживуть ресторани і чи повернуться всі робочі місця? Люди знову будуть їздити в переповнених вагонах метро? І чи взагалі потрібні хмарочоси з офісами, якщо цілий місяць вдавалося без проблем працювати через Zoom? Якщо заглибитися в ці роздуми, життя в селі раптом може здатися привабливим.
Міста процвітають завдяки тому, що можуть запропонувати можливості заробити й розважитися, а також нескінченну різноманітність доступних товарів і послуг. Якщо страх перед хворобами стане новою нормою, міста можуть бути приречені на похмуре, антисептичне й навіть дистопічне майбутнє. Але якщо їм вдасться пристосуватися, як це неодноразово траплялося в минулому, тоді найвеличніша ера міст може бути ще попереду.
Foreign Policy запитало низку експертів про те, яким буде життя після закінчення пандемії COVID-19.
Професор Університету Торонто і науковий співробітник Університету Нью-Йорка Річард Флорида вважає, що міста переживуть коронавірус. Адже вони ставали епіцентрами епідемій з часів Гільгамеша. І кожного разу великі міста відновлювалися і ставали ще міцнішими. Пандемія "чорної смерті" зменшувала міста в Європі, на Близькому Сході і в Азії аж до початку 20-го століття. Іспанський грип 1918 року вбив близько 50 мільйонів людей у всьому світі. Але він не завадив Нью-Йорку, Лондону і Парижу активно розвивалися в той же час. Насправді історія свідчить, що люди часто переїжджають в міста після пандемій через кращі можливості працевлаштування і вищі зарплати після різкого скорочення населення.
Читайте також: Трамп заявив, що у ситуації з коронавірусом Китай зробив "жахливу помилку" і намагався її приховати
Деякі аспекти міст і метрополій будуть змінюватися залежно від того, як довго буде тривати пандемія коронавірусу. Страх перед натовпами, зокрема, в метро й іншому громадському транспорті на додачу до бажання отримати більш безпечне і приватне середовище може змусити частину людей переїхати в передмістя й у сільську місцевість.
"Сім'ї з дітьми можуть обміняти свої міські квартири на будинки з подвір'ями. Але інші сили можуть також штовхати людей в міський центр. Амбітна молодь буде продовжувати з’їжджатися в міста у пошуках особистих і професійних можливостей. Художників й музикантів може привабити дешевша оренда житла, яка з'явиться завдяки економічним наслідкам від коронавірусу", – вважає експерт.
У свою чергу, професор економіки Гарвардського університету Едвард Глісер говорить про страшну ситуацію на ринку праці. Він прогнозував, що автоматизація міського бізнесу може посприяти втіленню утопічних уявлень про економіку роботів. Однак, на його думку, здатність приносити задоволення, з усмішкою подаючи каву, на його думку, могла б стати порятунком для багатьох людей, які могли в процесі втратити роботу.
"Але якщо пандемія стане нормою, тоді людські контакти будуть не так приємними, як страшними. І ці робочі місця теж зникнуть", – вважає експерт. Майже століття міста на Заході були здоровими. Люди забули, як заразні інфекції впливали на доходи з часів, коли чума в Афінах вбила Перикла. Безпечне століття перенесло робочі місця з ферм на заводи, а потім у сферу послуг, в якій тепер задіяні 80% робочої сили США.
Лише в США 32 мільйони робочих місць належать до сфери роздрібної торгівлі й дозвілля. І вони часто на передовій пандемій. Нещодавно опитування показало, що 70% малих ресторанів можуть зачинитися назавжди, якщо пандемія COVID-19 буде тривати чотири місяці чи більше. Якщо пандемія стане новою нормою, тоді десятки мільйонів міських робочих місць у сфері послуг просто зникнуть.
"Єдиний шанс запобігти такому Армагеддону на ринку праці – це розумно інвестувати мільярди доларів у медичну інфраструктуру, щоб цей страшний спалах хвороби лишився одноразовим випадком", – вважає Глісер.
Засновник Інституту Ігарапе і консалтингової фірми SecDev Group Роберт Магга зауважує, що пандемія коронавірусу пришвидшує довгострокові тенденції, вливаючи на міста. Зокрема, йдеться про перенесення в цифровий світ роздрібної торгівлі й перехід на безготівкову економіку. Люди ще швидшими темпами переходять на віддалену форму праці, віртуальне забезпечення послуг. Тим часом вулиці стають пішохідними. Громадський транспорт буде боротися за те, щоб зберегти мобільність людей без необхідності вводити обмеження через соціальне дистанціювання. Автоматизовані автомобілі й моделі мікромобільності можуть стати рішенням.
Читайте також: Newsweek: Новий коронавірус не здатний стати "хронічною інфекцією"
Тим часом, професор міського планування й директор програми урбаністичних й регіональних досліджень Корнельського університету Томас Кампанелла очікує, що пандемія коронавірусу змінить міську демографію.
Багато улюблених барів, ресторанів і кафе закриються назавжди. Але інші замінять їх. Старші й люди з підірваним імунітетом будуть уникати людних міських куточків. Через це центр міст стане більш молодшим.
Науковий співробітник Університету Чампана звертає увагу, що на початку 20 століття пандемії призвели до скорочення щільності населення в містах. Якщо в 1920 році на Мангеттені жили 2,5 мільйона людей, то в 1970-му – вже 1,5 мільйона. Схожі процеси відбулися в центральних частинах Лондона й Парижа. Чим більше людей переїжджають на периферію, тим більш безпечними й чистими стають міста. На думку вченого, схожа стратегія допоможе нам і у майбутньому.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
