З наближенням пʼятої річниці інавгурації Президента України Володимира Зеленського в інформаційному просторі почали лунати тези про те, що і Президент, і парламент невдовзі втратять легітимність.
Це дуже небезпечні закиди, і в нинішніх умовах вкрай важливо розуміти, чому вони не мають жодного підґрунтя. Адже мова не про персоналії, а про життєво необхідні для існування держави інституції, пише у своєму блозі на "УП" керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій Оксана Заболотна.
Чи буде Верховна Рада легітимною, якщо через воєнний стан вибори не відбудуться? Однозначно так
Стаття 83 Конституції України прямо вказує: якщо строк повноважень Верховної Ради закінчується під час воєнного чи надзвичайного стану, то її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії парламенту, обраного після припинення воєнного або надзвичайного стану.
А якщо в парламенті лишиться менше 300 депутатів, чи буде він повноважним? І знову так. Бо Основний Закон визначає, що Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. В цій статті йдеться про перше засідання після виборів.
Тож якщо до Ради вдалося обрати 300 депутатів, то вона вже повноважна. Далі нардепів може бути менше, але головний законодавчий орган все одно лишатиметься повноважним.
Логіка в тому, що Верховна Рада – це колегіальний орган, коли одні можуть втрачати мандати, а інші – ті, хто потрапив за партійними списками – набувати. Тому склад Ради не втрачає повноважень, навіть якщо змінюється кількість депутатів.
Отже, якщо до кінця воєнного стану у Верховній Раді буде менше, ніж 300 депутатів, вона все одно буде повноважною.
А як щодо Президента?
Під час воєнного стану Президент не втратить легітимності після пʼятої річниці інавгурації. Чому і звідки ж стільки розмов про це?
Неузгодженість у трактуванні того, що ж відбувається з повноваженнями глави держави, коли спливе пʼять років його терміну, виникла через відсутність у Конституції прямої норми, яка б чітко визначала це питання. Але норми Конституції не існують окремо одна від одної – вони тісно взаємодіють між собою, і читати їх варто відповідно.
Отже, треба дивитися не лише норму про пʼять років перебування на посаді, а й про те, на яких підставах глава держави втрачає свої повноваження й доки він може перебувати на посту. Чому так? Бо президент – це жива людина. І можуть відбуватися події, наслідком яких буде заміна цієї конкретної особи на виконувача обовʼязків. Так було, коли втік Віктор Янукович.
Отже, згідно зі статтею 103 Основного Закону, громадяни обирають Президента України на пʼять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Далі стаття 108 встановлює, що Президент України виконує повноваження до вступу на посаду новообраного Президента. Це фундаментальне правило державного управління – безперервність здійснення державної влади.
Отже, поки не відбулися вибори (які не можна проводити під час воєнного стану) й не обрано нового Президента України, чинний Президент має виконувати свої обов'язки.
Ця ж стаття визначає, що повноваження Президента припиняються достроково виключно у випадках:
- відставки;
- неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
- усунення з поста в порядку імпічменту;
- смерті.
На додачу, 112 стаття Конституції каже, що Голова Верховної Ради виконує обов'язки Президента в разі припинення його повноважень. Але, як і в попередній нормі, йдеться виключно про дострокове припинення повноважень глави держави. Знову ж таки, головне – тяглість влади.
Тобто жодних варіантів, що повноваження Президента просто припиняються через пʼять років після його вступу на посаду Конституція взагалі не розглядає.
Теза про те, що Президент України перестає ним бути через пʼять років – риторичний прийом російської пропаганди, яка багато років послідовно повторює, що Україна – це failed state. Цей наратив збудований на міфі, вкинутому в інформаційний простір, і повторювати його – деструктивно.
Як можна посилити державу в майбутньому?
Як бачимо, підстав припиняти повноваження Президента чи Верховної Ради через якісь міфічні норми Конституції, яких там немає, ніколи не існувало. Але ця дискусія дає можливість поговорити про те, які зміни в Конституції могли би посилити Україну в майбутньому.
Залежність від однієї особи, її життя, здоров'я й волі – критично небезпечна для країни в умовах війни. Наприклад, на момент вступу Британії у Другу світову її прем'єром був Невілл Чемберлен. Він був морально неготовий вести жорстку війну, а на додачу тяжко хворів і помер через рік після початку війни. Чемберлена відносно швидко змінили на Вінстона Черчилля – Британію врятувало те, що її виконавчу владу очолює прем'єр-міністр, і парламент може його безпроблемно змінювати. Так парламентська республіка в умовах війни підвищила живучість країни й не позбавила її сильного лідерства, адже найпопулярніший політик став прем'єром без виборчої гонки.
Повернімося до України. На минулих виборах діяла змішана виборча система. Половину нардепів обрали за партійними списками, половину – за одномандатними округами. У випадку "списочників", на місце одного заходить наступний. Але під час війни провести довибори на окрузі неможливо й кількість народних обранців теоретично може скоротитися до 225. Це унеможливило б ухвалення рішень і призвело би до паралічу держави. На майбутніх виборах діятиме новий Виборчий кодекс – Україна перейде до пропорційної системи й проблеми з довиборами в разі надзвичайного (чи воєнного) стану не виникатиме.
Але друга частина проблеми закладена в Конституції – в тому, як парламент ухвалює рішення. Щоб схвалити закон, треба мінімум 226 голосів "за" – половина від загального складу Ради +1 голос. А в більшості західних держав рішення в парламенті затверджує проста більшість присутніх. Така система в нормальних умовах підвищує працездатність парламенту, і так само є корисною в умовах довготривалої війни, адже зберігає здатність парламенту ухвалювати необхідні рішення.
Отже, що ми маємо? Чинні Президент і Верховна Рада не перестануть бути легітимними, поки на виборах не оберуть їхніх наступників. Але на майбутнє в Конституції є що вдосконалювати, щоб державна машина була стійкішою до катаклізмів.
Оксана Заболотна, керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій
Джерело: 44.ua
