Останніми роками в Києві стали популярними екскурсії в потаємні та часом небезпечні місця. Туристи заходять в підземні тунелі, відвідують закриті об’єкти. Часто це відбувається нелегально, бо багатьом цікаво пізнати іншу, менш привабливу, сторону столиці. Але є такі місця у Києві, які краще ніколи не відвідувати – вони небезпечні, як для екології, так і для життя. Журналісти 44.ua підготували добірку 5 небезпечних місць у столиці, де довге перебування є шкідливим для здоров’я та навіть життя. Відкриває нашу добірку небезпечних місць Бортницька станція аерації. Вона знаходиться на Лівому березі Києва. На жаль, це давня і одна з найнеприємніших проблем столиці. Вона була розрахована на прийом 3 мільйонів кубометрів нечистот, а вміщує вже 8,5-9 мільйонів. До станції постійно стікають всі нечистоти міста. Мільйони кубометрів нечистот, які столиця щодоби скидає сюди, роблять повітря навкруги дуже неприємним. Такий яскраво-виражений запах нечистот буває хіба що в каналізаційному люку. А якщо хтось буде проходити пішки повз станцію аерації під час викидів, може навіть, без перебільшень, задихнутися. До речі, коли вітер дме в бік Києва, то на Харківському масиві, Позняках та Осокорках внаслідок викидів зі станції стоїть жахливий сморід. Модернізація станції – це також дуже стара проблема і одне із наболілих питань міста, оскільки Бортницька станція аерації була призначена та спроектована на прийом, як ми вже зазначали, до трьох мільйонів кубометрів нечистот. За офіційними даними, наявні технологічні схеми є морально застарілими та непридатними для застосування без проведення повноцінної реконструкції. Загальний відсоток зносу споруд Бортницької станції – 60-90%. Також існує проблема з утилізацією мулових осадів, які утворюються в процесі очищення стоків.. Як стверджують спеціалісти, це може призвести до прориву дамби та розливу відходів нашої життєдіяльності в Дніпро. Для того, щоб врятувати місто та його мешканців від трагедії, потрібно провести повну реконструкцію Бортницької станції. До речі, Японія для цього надала кредит у розмірі 980 мільйонів доларів. Паралельно існує інший проєкт щодо ремонту станції. Тут сотні мільйонів з місцевого бюджету і Держфонду регіонального розвитку. Реконструкція мала розпочатися у другому півріччі 2021 року. За словами представників Київводоканалу, вона повина була тривати до 2027 року. Проте на сьогодні основна частина робіт – реконструкція за японські гроші – не починалася. Хоча минуло вже 8 років з підписання рамкової угоди. Згідно з офіційними повідомленнями, весь цей час тривали підготовчі етапи проєкту. У 2019 році підприємство вибирало генпідрядну організацію. Процедуру закупівлі зупинили через виявлені невідповідності критеріям тендерної документації. У 2020 році оголосили повторну процедуру закупівлі робіт, але подовжили термін до кінця 2021 року через епідемію коронавірусу. Тепер реконструкція відкладена через повномасштабне вторгнення. Долучайтесь до нашого Telegram-каналу «Головні новини Києва – 44.ua». Там ми публікуємо ще більше новин Києва, столичного регіону та України, щоб ви завжди були в курсі та нічого не пропустили. Наступне небезпечне місце в нашій добірці – це сховище радіоактивних відходів – Київський державний міжобласний спецкомбінат ДК УДО «Радон», який з легкістю може стати новим Чорнобилем. Адже сюди ще за радянських часів, у 80-хх роках 20 століття, звозили радіоактивні відходи з різних регіонів України. Зараз вони зберігаються на глибині 10 метрів в спеціальних контейнерах. Однак, у 1995 році одне зі сховищ залила вода, через що витекла радіоактивна речовина – тритій. Спеціалісти зазначають, що відходи зберігаються в старих контейнерах і знаходяться в аварійному стані та сховищах, які продовжують руйнуватися. Деякі науковці стверджують, що в разі аварії тут може статися нова радіоактивна трагедія. Столичні екологи та деякі представники міської влади б’ють на сполох вже давно та вважають, що сховище радіоактивних відходів знаходиться в аварійному стані. Тому «могильник» потрібно перенести до Чорнобилю. Проте наразі це неможливо, оскільки російські сили захопили Чорнобильську АЕС 24 лютого й утримували її протягом п'яти тижнів, перш ніж відступити 31 березня.У зоні відчуженняє точкове підвищення радіаційного фону, у якому керівництво ЧАЕС звинувачує російських військових, що рили там окопи й автівками збивали пилюку. До речі, Київський державний міжобласний спецкомбінат ДК УДО «Радон», знаходиться біля екологічного місця в Києві, відомого та популярного серед містян парку відпочинку Феофанії. Також до нашої добірки потрапили ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, оскільки Дарницька ТЕЦ порушує всі екологічні умови та страшенно забруднює повітря. Потужні ТЕЦ-6 та ТЕЦ-5 викидають в атмосферу небезпечні речовини, зокрема, оксиди азоту. Вони після поєднання з оксидами сірки, можуть випасти у вигляді кислотного дощу, а це дуже шкодить рослинам та негативно впливає на здоров’я людини. Крім того, за словами київських екологів, на ТЕЦ-5 відсутній процес утилізації попелу і шлакової суміші, тому все це отруює навколишнє середовище. У нього потрапляють сотні тонн продуктів горіння мазуту. Тому мешканців Києва замість свіжого повітря дихають отруйною сумішшю зі значною концентрацією токсичних речовин. Усе це викликає хвороби дихальних шляхів та легень. Адже на дихальну систему дуже негативно впливають продукти горіння. За словами фахівців, Дарницька ТЕЦ не має бути так близько розташована до житлових будинків, які засипає пилом і труїть сажею людей. Усе це відбувається через застарілі технології. До речі, за даними державної екологічної інспекції, столичне озеро «Гарячка», в яке потрапляють відходи із Дарницької ТЕЦ, є небезпечним для киян. Тому радимо обходити це місце стороною. Звичайно, ми не могли не додати в нашу добірку ще одне небезпечне місце. У серці лівого берега Києва поміж складів, ринку, продуктових магазинів, фестивальних площ, церкви, військової частини, нежитлових приміщень та житлових будинків заховались руїни Київського заводу хімікатів, відомого як «Радикал». Ще його називають раковою пухлиною Києва. Це покинутий завод, на якому за радянських часів виробляли хімічну продукцію на всю країну. Місце атмосферне, проте дуже небезпечне – з урахуванням того розливу ртуті, про який всі знають, але ніхто за стільки років нічого не робить. За ймовірними підрахунками, на території найвідомішого його цеху – електролізного – нині без укриття чи консервації лежить щонайменше 200т ртуті та 200 тисяч тонн ртутовмісних відходів. 200 т ртуті! Для кращого розуміння, ртутний термометр має в собі 2-5 г ртуті. Ртуть з розбитого термометра можна зібрати скотчем, також можна скористатись якоюсь кісточкою, через поверхневий натяг ртуть добре перекочується і тому її в принципі можна зібрати на якийсь аркуш. А от після збору усе це «добро» треба закрити в банці з водою. Потім необхідно помити це місце хлоровмісними засобами – хлоркою, доместосом чи чимось таким. Також ще можна промити підлогу водою з йодом. Важливо: потрібно провітрити приміщення. Взагалі вікна відкрити рекомендується одразу. Але ще краще – звернутися до спеціалістів. До речі, віддати розбитий термометр можна Київській службі порятунку або Київкомунсервісу. Але подальша доля цих відходів не оптимістична – з початком війни на сході України єдине українське підприємство, яке приймало ртуть на утилізацію, Микитівський ртутний комбінат у Горлівці Донецької області, який вже 9 років перебуває в окупації. Тому, наприклад, у службі ці відходи упродовж 9 років просто складують. Що ж сталося на заводі? Київський хімічний завод «Радикал» розташований за 10 км від центру Києва, з 1951 року тут виробляли хлор, каучук та низку унікальних для СРСР добрив. У виробництві використовувалася ртуть. На території «Радикалу» також секретно виробляли телескопи для підводних суден. З 1980-х завод почав занепадати через застаріле виробництво, йдеться у матеріалах профільного комітету Верховної Ради. У 1994 році його приватизували, а за два роки через борги завод остаточно зупинився. У 2000 році підприємство збанкрутувало, його борги сягали 8 млн грн. Радикал «зупинився», але отруйні хлор, ртуть та інші речовини новий власник заводу так і не вивіз. Хоча ВАТ «Радикал» було зобов’язане це зробити під час зупинки виробництва, йдеться у документах Антимонопольного комітету. Ртуть стала загрозою не лише через поступове руйнування заводу. Наприкінці 90-х комплекс з виробництва хлору на Радикалі викупила компанія ТехПромСталь. Новий власник частини комплексу розрізав металеві резервуари із ртутними відходами, щоб потім здати їх на металобрухт, стверджували у Деснянській районній прокуратурі Києва. Через це пари ртуті потрапили у повітря, фіксували у столичній санітарно-епідеміологічній службі. В 1990-ті роки, через байдужість керівництва підприємства стався розлив ртуті – одного з найбільш небезпечних металів. Та незважаючи на це, сьогодні тут працюють багато фірм, наражаючи людей на небезпеку. За словами лікарів, перебування там, якщо не відразу, то пізніше може негативно позначитися на здоров’ї. А те, що поруч будують житловий комплекс, призводить до думки, що для забудовника головне – гроші, а не люди. Адже за офіційними даними, пари ртуті там перевищують норми в 16 разів, а влітку – в 40 разів. За словами екологів, вже багато років мешканці Лівого берегу, які живуть поряд із заводом, наражають себе на небезпеку, зокрема, отруєння ртуттю викликає різні хвороби. Серед них гіпертонія, атеросклероз та ураження нирок і навіть летальні випадки. Експерти стверджують, що єдиний вихід із цієї ситуації – це демеркуризація, яка обійдеться місцевій владі у приблизно 1,3 мільярди гривень. За словами представників місцевої влади, наразі у столичному бюджеті таких великих коштів немає. Тому вони неодноразово наголошували, що проблема заводу «Радикал» носить загальнонаціональний масштаб, тож держава також має брати участь у її вирішенні. І останнє місце в нашій добірці знаходиться не в Києві, проте дуже близько до столиці і майже всі побутові відходи зі столиці везуть сюди, – це Полігон твердих побутових відходів (ТПВ) № 5. Мешканці села Підгірці, в Обухівському районі Київської області, багато років б’ють на сполох. Він працює понад 30 років, тому вже давно критично переповнений, через це отруює навколишнє середовище. За офіційною інформацією, у 2019 році тут розмістили понад 8 000 000 тонн відходів. За даними місцевої влади, щороку тут ховалось 450 тисяч тонн столичних відходів. Через те, що полігон знаходиться поряд із Києвом, він є небезпечною загрозою для здоров’я киян та мешканців області. Смертельна загроза полягає в тому, що відходи, які зберігаються, отруюють підземні води та ґрунт. За словами фахівців, для того щоб вирішити цю проблему, треба зачинити полігон та побудувати сучасні сміттєпереробні заводи. Також раніше ми писали про історію найзагадковіших місць Києва. Крім того, розповідали про ТОП-15 книжок про Київ, які можуть розказати про наше місто багато нового та цікавого. Джерело: 44.ua
Суспільний вибух у Києві: звільнення Федорова викликало масові акції та спротив військових
Відставка Федорова стала політичною кризою....
Read moreDetails
