Україна витрачає на боротьбу з наслідками коронавируса значно менше в співвідношенні з тим, що генерує її економіка.
Минув місяць відтоді, як Україна на карантині. Хочеться зробити бліц-аналіз того, як світ перетнув цю межу, та з якими економічними стимулами ми будемо проходити період "пом’якшення карантинних заходів".
Багато сказано про те, що Сполучені Штати Америки та більшість європейських країн зараз наповнюють свої економіки грішми. Варто зазначити, що і США, і Європа є так званими емісійними центрами. Тобто вони фактично можуть дозволити собі "включити верстат та надрукувати гроші".
Спочатку трішки про загальну допомогу по країнах.
У Сполучених Штатах Америки авіакомпанії отримують доступ до кредитів у розмірі $58 млрд доларів (у тому числі 25 млрд під незабезпечені кредити).
Канада запровадила план економічного стимулювання, що передбачає до 27 млрд канадських доларів прямої підтримки, а також уряд запровадив програму доступних бізнес-кредитів (близько 10 млрд канадських доларів будуть спрямовані переважно на розвиток малого і середнього підприємництва).
Програма економічного стимулювання загальною вартістю 750 млрд євро буде реалізована для подолання економічного спаду в єврозоні до кінця 2020 року Центральним європейським банком.
Європейські країни однаково реагують на виклики для економіки, спричинені COVID-19. Зокрема, більшість країн за погодженням Єврокомісії відмовляються від правила використання слотів до кінця літньої навігації (24 жовтня).
Фінляндія анонсувала пакет підтримки на суму близько 15 млрд євро для підтримки економіки та додатково 600 млн євро – національному перевізнику.
Франція надала підтримку національній авіакомпанії на суму 70 млн євро у вигляді податкової допомоги (крім того, авіакомпанія має право претендувати на відшкодування виплат працівникам у період бездіяльності).
Угорщина звільнила бізнеси, зайняті у сфері гостинності, спорту, культури, туризму, від сплати податків до кінця 2020 року.
Маленька острівна Мальта запровадила пакет підтримки галузі на рівні 1,8 млрд євро, з яких 900 млн – для отримання гарантій під кредити та позики.
Країни Близького Сходу та ОПЕК також не шкодують грошей для підтримки власних бізнесів, хоч вони, зазначу заради справедливості, і до коронавірусної кризи їх не шкодували.
Трохи важче із протекціонізмом було європейцям, адже угоди ЄС обмежували права держав-членів на пряму державну допомогу, що контролювалося Європейською комісією.
Об’єднані Арабські Емірати погодили загальний стимуляційний пакет у обсязі $34,3 млрд. При цьому Дубай анонсував підтримку на рівні $400 млн туристичного та готельно-ресторанного бізнесу, а емірат Абу Дабі оголосив про подальше економічне стимулювання у розмірі $1,36 млрд.
Катар та Бахрейн оголосили про економічну підтримку приватного сектору на загальну суму $20 млрд та $11,7 млрд відповідно.
Де ж місце України на цьому геополітичному полі? Яку допомогу своїм бізнесам і своїй економіці може і хоче дозволити собі український політичний істеблішмент? Чи співмірні ці заходи?
Ми спільно з колегами із Caps School зробили не складну математичну вправу. На основі публічних даних проаналізували заходи з підтримки бізнесу: дані щодо ВВП релевантних для України країн зіставили з ВВП на душу населення з фактичними видатками держави на кожного громадянина у боротьбі з COVID-19.
Рівень ВВП України виявився релевантним з багатьма країнами. Проте серед релевантних країн Україна має найменший ВВП на душу населення.
На жаль, Україна не реагує на зовнішні виклики та фактично не підтримує економіку, бізнес, інфраструктуру та інші важливі сфери.
Читайте також: Україна не виділила кошти на підтримку своєї економіки в умовах пандемії, – екснардеп про зміни до Держбюджету-2020
На графіку нижче ми можемо побачити співвідношення витрат держав на допомогу по боротьбі з пандемією та її економічними наслідками відносно їх ВВП. Таким чином, ми бачимо, що Україна витрачає на підтримку в співвідношенні з тим, що генерує, значно менше ніж будь-які інші держави в цій групі.
Латвія, яка вже має позикових зобов’язань до 40% свого ВВП, планує виділити близького 4 млрд євро, зокрема компенсує малому та середньому бізнесу виплати на заробітну плату (50–70%), але не більше 700 євро.
Естонія прийняла пакет заходів у розмірі 2 млрд євро на підтримку працівників та економіки, зокрема отримання позики через Фонд KredEх (застава в розмірі 1 млрд євро для вже виданих банківських позик з метою внесення змін до строків погашення) та податкових пільг (відстрочка податкового боргу на 18 місяців, тимчасове призупинення виплат пенсійної системи другого рівня).
Читайте також: Скоротити собі зарплату до 4600 грн "слуги народу" не змогли. Проте, народу багато чого урізали
Польща виділила $50 млрд допомоги, в тому числі шляхом відстрочки сплати податків та виплат щодо соціального забезпечення, а також покриття 40% заробітної плати працівників компаній.
Литва планує виділити 5 млрд євро на підтримку власного бізнесу (згідно з планами уряду джерелами фінансування стануть кошти, виділені з бюджету Євросоюзу, резервного фонду країни, Фонду соціального страхування, фонду обов’язкового медичного страхування, а також запозичень).
Держава компенсуватиме 60% заробітної плати працівників у період простою через коронавірус (але не більше мінімальної місячної зарплати – 555 євро); відтермінування комунальних платежів; відтермінування податкових платежів без сплати пені; центробанк знижує регулювання для збільшення до 2,5 млрд євро потенціалу кредитування.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
