В тому, що Київ – красиве та унікальне місто, яке має цікаву та давну історію немає сумнівів. І у правильності цих слів можна переконуватися щодня, гуляючи містом та вивчаючи його індивідуальність. І це не тому, що немає в світі красивіших міст. Просто Київ – він особливий… Золотоверхий Київ, овіяний легендами й уславлений героїчними сторінками багатовікової історії, давно здобув визнання і захоплення в світі, приваблюючи своєю неповторною красою та гостинністю. Можна нескінченно говорити про визначні пам’ятки, повністю оглянути які не вистачить і кількох тижнів. Але на цей раз ми хочемо розповісти про рекорди та досягнення, які має столиці. Ми і так знаємо, що наша столиця — найкраща. Однак і без цього місто має чимало рекордів. Так, наприклад, вулиця Хрещатик у Києві, окрім бутіків, концертів та ідеальним (за українськими мірками) асфальтовим покриттям, примітний ще деякими фактами. Дивно, але місце, де протягом останніх 100 років відбувалися знакові події української історії, є найкоротшою головною вулицею країни у світі. Її довжина становить приблизно 1300 метрів. А ще дивовижно те, що в цей час вона є найширшою центральною вулицею у світі (ширина Хрещатика приблизно 75 метрів). До речі, цікава деталь: на початку минулого століття ця вулиця була поділена на дві частини: парною стороною ходили люди пристойні, а непарною розташовувалися дівчата «легкої поведінки». Висвітлення непарної сторони було червоним, що відповідало характеру її мешканців. Також у Києві знаходиться найкоротша вулиця у світі – її довжина всього 83 метри. Найкоротшою вулицею Києва є Інженерний провулок у Печерському районі міста неподалік станції метро «Арсенальна». Пролягає від вулиці Князів Острозьких (раніше Московська) до вулиці Івана Мазепи. Його також можна в прямому сенсі вважати «вулицею з трьох будинків», хоча лише один з трьох будинків відноситься до провулку, решта будинків відносяться до вулиці Івана Мазепи: будинок, що займає весь непарний бік провулку (№ 2 по вул. Івана Мазепи) і будинок, що розташований в кінці провулку з парного боку (№ 4/6 по вул. Івана Мазепи). Провулок виник наприкінці ХІХ — на початку XX століття під сучасною назвою, відтоді існує під цією назвою незмінно. У 2004-му році існували плани знесення будинку № 2 по вулиці Івана Мазепи і, як результат, ліквідації провулку, однак ці плани не було реалізовано. Цікаво, що в найменшому провулку немає жодного дерева, він має одну арку у двір будинку №4 та одні двері, що виходять на провулок. Зазначимо, що за офіційним довідником «Вулиці міста Києва» станом на 1 вересня 2022 року в Києві налічується: 2059 вулиць, 533 провулки, 77 ліній, 59 площ і майданів, 32 проспекти, 22 бульвари, 12 проїздів, 11 шосе, 15 узвозів, 5 доріг, 3 алеї, 3 набережних та 2 тупики. Георгіївський провулок є найвужчою вулицею Києва – ширина проїжджої частини всього 5,4 метра. На початку вулиці знаходиться яскравий старовинний рожевий будинок. Пам’ятник архітектури в минулому використовували як прибутковий будинок, але сьогодні частина приміщень є житловими. Протяжність провулку всього 240 метрів. Найдовшою вулицею Києва є Броварський проспект. Довжина близько 13 км. Раніше його називали Чернігівським шосе. Цікаво, що проспект змінював назву 6 разів. Яких тільки варіантів не було. На початку XX століття – Маклаковський проспект, із 1920-х років – Броварське шосе, потім – проспект Першого Травня. Із 1940-х років – знову повернулися до назви Броварське шосе, а 1977 року шлях став проспектом 60-річчя Жовтня. Сучасну назву проспект остаточно отримав лише у 1993 році. Володимирська вулиця є найстарішою вулицею Києва – їй вже понад 1000 років. За часів Київської Русі цей відрізок дороги називали Мостом. Лише у 1930-х роках вулиця отримала свою назву, що збереглася до сьогодення. Вже зараз Володимирська є однією із найважливіших вулиць центральної частини міста та однією із найпопулярніших серед туристів. Ми маємо Telegram-канал «Головні новини Києва – 44.ua». Долучайтесь та читайте, щоб завжди бути в курсі важливих та актуальних новин Києва, Київщини та України. Київська телевежа також потрапила до списку світових рекордсменів. На сьогоднішній день це найвища ґратчаста споруда. Її висота – 385 метрів, що на 61 метр вище ніж Ейфелева вежа. При цьому київський гігант важить утричі менше. Побудована у 1973 році, ця телевежа стала технологічним проривом. Вся конструкція побудована без застосування болтів та заклепок. Крім того, зведення вежі велося методом підрощування, без використання кранів та гелікоптерів. Вся будова складається із труб різного діаметру. Як ми писали раніше, 1 березня російські військові вдарили по телевежі в Києві. У вежу, яка знаходиться поблизу метро Дорогожичі, потрапили три ворожі ракети. Було пошкоджено трансформаторну підстанцію, яка живить електроенергією телевежу, а також апаратну на самій телевежі. Сталевий монумент «Батьківщина-Мати» входить до списку найвищих пам'ятників світу, випереджаючи американську статую Свободи, і вже 40 років височіє над столицею України. Його висота – понад 100 метрів. Крім того, у Києві знаходиться другий у світі за відвідуваністю МакДональдс. У середньому, заклад на станції метро «Вокзальна» щорічно обслуговує понад два з половиною мільйони замовлень. Тож якщо вам набрид звичайний фаст-фуд, сходіть у незвичайний біля центрального залізничного вокзалу. Цікаво, що друге місце столичний McDonald's посів серед 33 тисяч закладів швидкого харчування світу. Крім того, ще кілька київських McDonald's увійшли до топ-100 найбільш популярних закладів харчування у світі. А саме, Макдональдс на метро «Лук'янівська» – 11-те місце, на вулиці Хрещатик – 17-те місце, на Севастопольській площі – 58-те, неподалік метро «Мінська» – 64-те, на Позняках – 91-те. Є у Києві й унікальні пам'ятники. Один із них – єдиний у світі пам'ятник сміттєвозу. За неофіційною версією – ініціаторами його встановлення були співробітники одного з санітарних підприємств міста, які вирішили, що їхня праця також гідна поваги. До речі, професія сміттяра вважається однією з найнебезпечніших у світі (через небезпеку зараження хворобами та інфекціями), тому такий пам'ятник має право на існування. А офіційну версію появи цього монумента викладено на пам'ятній таблиці біля постаменту. Цікаво, що сміттєвоз, який став пам'ятником, приїхав до монумента своїм ходом. І тільки потім з нього злили олію, пофарбували та встановили на постамент краном. У КП «Київспецтранс» кажуть, що це сміттєвоз пропрацював 14 років і проїхав приблизно 1 мільйон кілометрів. Мало хто знає, що такі сміттєвози у народі називали «салатницями». А все тому, що ззаду з машини постійно текли нечистоти через задню стулку кузова, що погано прилягає. До того ж, у сміттєвоз навантажували більше сміття, ніж він міг умістити і тому він випадав на дорогу. Усі завжди знали – куди поїхав сміттєвоз, адже на дорозі він залишав такий своєрідний «салат» зі сміття та нечистот. У Києві понад сотні мостів. Але один із найулюбленіших у киян – пішохідний міст на Труханів острів. Він сполучає набережну Дніпра з Трухановим островом. Його довжина – 400 м, а ширина – 7 м. Таким чином, він став найдовшим мостом у Європі. З появою мосту пов'язана цікава історія. Гідротехніки були скептично налаштовані щодо його будівництва і думали, що все закінчиться ще на рівні проєкту. Але архітектор А. Заваров запропонував їм укласти парі, що міст таки буде побудований. Ті погодилися, і в результаті програли Заварову шухляду шампанського, яку переможець парі отримав від гідротехніків на церемонії відкриття пішохідного мосту. Метро Києва – одне з найстаріших в Європі. Найглибша станція в ньому – «Арсенальна». Щоб потрапити на неї, потрібно буде спуститися під землю на глибину 105 метрів! Ну, а честь називатися найкрасивішою станцією належить знаменитим «Золотим воротам». Ця станція входить в топ-10 найкрасивіших у всьому світі! Вона виконана в давньоруському стилі. Споглядаючи за її мозаїками, можна простежити всю історію Києва. Станція була відкрита 31 грудня 1989 року. Міст Патона – єдиний в світі, побудований тільки за допомогою зварювання. Він є і найдовшим мостом через Дніпро, відкритий у 1953 році. Довжина споруди 1543 метри. Отримав визнання Американської асоціації зварювання як унікальна зварна конструкція XX століття. Є цікава історія щодо будівництва мосту, яку знають навіть не всі кияни. Перед тим, як збудувати новий міст, треба було знести опори старого, який був там ще до війни. Це можна було зробити лише за допомогою вибухівки, проте довгий час не могли вигадати – як ізолювати її від води. І лише згодом один із кмітливих майстрів придумав помістити вибухівку в презервативи, адже тоді 1948 року поліетиленових пакетів ще не було. Таким чином, для будівництва мосту знадобилося 5 тисяч гумових виробів. Також у Києві знаходиться єдиний у світі музей тролейбусного талончика. Одиниці киян, і особливо гостей міста, чули про такий незвичайний заклад, як «Музей тролейбусного талончика». Вже тільки в його назві приховується певна загадка та родзинка. Вперше про нього стало відомо у 2011 році. Відносно молодий музей готовий познайомити кожного охочого з раритетними експонатами з минулого. Здавалося б, що може бути цікавим у звичайному проїзному талоні? Але насправді тут зібрано колекцію талончиків з різних міст, країн, практично всіх куточків світу, зокрема через океан. Усіх їх сюди приносять відвідувачі, які натомість отримують скромну, але дуже приємну винагороду від власників пабу. Фактично «Музей тролейбусного талончика» розташований на території питного закладу під назвою «Тролейбус». Його власники намагаються розширити свою колекцію та залучити до процесу її поповнення якнайбільше людей. Тут можна познайомитися з проїзними талонами різного періоду часу, зокрема з Польщі, США, Канади та багатьох інших країн. До певної міри таке різноманіття асоціюється у відвідувачів з відпочинком, закордонною поїздкою, а також викликає приємні, теплі емоції. Щотижня гості пабу можуть побачити свіжі експонати від постійних та випадкових відвідувачів із супровідними підписами. В 1979 року на Оболоні у Києві збудували пожежне депо. До сьогодні воно вважається найбільшим у Європі. Цікаво, що у 2004 році на території депо відкрили музей пожежної справи, де вдалося зібрати експонати, починаючи з 19 століття. Найбільше пожежне депо 5-поверхове. На першому поверсі – гаражі для техніки, на другому – навчальні класи та кімнати для чергових, а на трьох верхніх поверхах облаштували гуртожиток для пожежників та їхніх сімей. Мало того, у пожежному депо №25 є спортзал, муляж висотного будинку та навіть спеціальне приміщення, де працівники відпрацьовують навички роботи у задимленому приміщенні. 24 серпня 2016 року у День Незалежності України у музеї Пирогово склали найбільший у світі національний прапор із квітів. Його розміри вразили не лише киян, а й представників Книги Рекордів Гіннесса, які зафіксували світовий рекорд. Цікаво, що у створенні квіткового прапора брали участь не лише кияни. Понад 5 тисяч мешканців з усієї України везли жовті та сині квіти. Коли всі квіти виклали, вийшов прапор розміром 161 на 81,1 метра, що складає 13,075 кв. м. До речі, попередній рекорд встановили у Саудівській Аравії, де площа прапора становила 10,7 тис. кв. м. Київські майстри-ювеліри зробили унікальну каблучку з найбільшою кількістю діамантів, яка стала рекордсменом «Книги рекордів Гіннесса». Він навіть має назву – «Царівна-Лебідь». Сама каблучка зроблена з білого золота. На ньому вмістилося 2525 дрібних діамантів, вагою 10,48 карати. Таким чином, київські майстри-ювеліри зробили найдорожче кільце у світі. При переліченні рекордів ми не можемо не згадати літак АН-225 «Мрія», розроблений у Києві в КБ імені Антонова. Так, у листопаді 2004 року Міжнародна авіаційна федерація внесла гіганта до «Книги рекордів Гіннесса» за його 240 рекордів. Світовий рекорд встановив АН-225 «Мрія» завдяки тому, що зміг підняти у повітря вантаж вагою 187,6 тонн. До 27 лютого літак вважався найбільшим, найпотужнішим і найважчим транспортним засобом у світі, поки його не знищили російські військові в результаті повномасштабного вторгнення. Нагадаємо, ми розповідали раніше про київські мости, їх історію та цікаві факти. Також підготували добірку мальовничих та гарних парків столиці, які неодмінно варто відвідати киянам та туристам. Вирушайте на прогулянку на свіжому повітрі, щоб милуватися красотами міста. Джерело: 44.ua
Хвороби не здають позицій: що відбувається із захворюваністю у Києві
У Києві зафіксували зниження рівня...
Read moreDetails
