14 жовтня українці відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. Для українських козаків Покрова була найбільшим святом. Цього дня відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. Назустріч величному святу Покрови 44.ua знайомить вас із храмами, названими на його честь. Вулиця Покровська на Подолі Покровська – одна з найстаріших вулиць Києва. Перші спогади про неї датовані XV століттям. Тоді вона носила назву Гнила, адже пролягає під горою і з неї витікали численні струмки, утворюючи невеликі підтоплення та калюжі. Історична вулиця розташована на Подолі та з’єднує вулицю Андріївську та Контрактову площу і є найромантичнішим та найстарішим куточком стародавнього Києва. Вулиця унікальна тим, що вціліла у жахливій пожежі Подолу 1811 року, бо була забудована кам’яними спорудами. До пожежі вона вважалася головною вулицею району. Раніше в нижній її частині знаходилася дерев’яна вірменська церква, але згоріла у середині XVII. Натомість її змінила велика кам'яна Покровська церква, на честь якої вулиця і отримала сучасну назву. Також тут знаходиться одна з найстаріших будівель Києва – Старий Контрактовий будинок, 1799 року побудови та дзвіниця однієї з трьох Миколаївських церков Подолу – храм Миколи Доброго, заснованого гетьманом реєстрових козаків Самійлом Кішкою. Покровська церква Покровська церква знаходиться на Подолі неподалік Андріївської церкви. Вона була збудована у 1772 році за проектом видатного архітектора Григоровича-Барського й належить до найвишуканіших зразків українського бароко. Тризрубна церква прикрашена витонченою ліпниною, всередині привертає увагу багатий іконостас. Також славиться своєю унікальною акустикою. Спершу святиня була двоярусною і зведена з характерним для української архітектури трибаневим завершенням, що символізує Святу Трійцю. Найоригінальнішою особливістю архітектурного декору церкви вважають живописні ганки на південному та північному фасадах церкви, які більш притаманні українським дерев’яним хатам. Втім, перший храм на цьому місці збудували вірмени у XIV столітті. Свято-Покровський монастир Свято-Покровський жіночий монастир у Києві зведений на місці колишнього саду. Задовго до появи монастиря, Феофіл Китаївський сказав власникові ділянки, Йосипу Диковському, що тут постане храм Божий. Передбачення святого збулося: саме це місце обрала Олександра Петрівна Романова (дружина брата російського імператора Олександра ІІ) для майбутнього жіночого монастиря. У 1889 році за 50000 рублів Олександра Петрівна купила у купця Диковського велику садибу (близько 6 гектарів). Того ж року в межах садиби княгиня заснувала Свято-Покровський жіночий монастир, а сама стала інокинею Анастасією. Собор був урочисто закладений 21 серпня 1896 року. При чому перший камінь заклав імператор Миколай ІІ, другий Олександра Федорівна, третій – Олександра Петрівна. Кошти на будівництво собору виділив й Микола Терещенко. Проект собору складав відомий київський архітектор Ніколаєв. Ескіз собору належав великому князю Петру Миколайовичу. Будівництво храму тривала майже 15 років. На території монастиря було зведено понад 30 будівель. Тут розміщувалися не тільки церкви та церковно-приходська школа з гуртожитком, келії черниць, також готель для паломників, іконописні та золотошвейні майстерні. І головне, тут було зведено за кошти царської родини, цілий медичний комплекс: аптека, амбулаторія, безкоштовна лікарня з хірургічним відділенням, притулок для сліпих та немічних. Померла Олександра Петрівна у квітні 1900 року. Але й після її смерті монастир розвивався і збільшував свою популярність. Хоча відразу після її смерті гроші на монастир перестали надходити, але згодом економічний розвиток монастиря відновився. Покровська церква на Солом’янці Покровська церква, яка знаходиться на вулиці Патріарха Мстислава Скрипника, відносно молода – їй більше 120 років. Будівлю було споруджено на тодішній околиці Києва – у селі Солом’янка коштом Київської міської думи та добровільних пожертв за проектом архітектора І. Ніколаєва. 9 листопада 1897 р. храм було освячено в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці. А першим настоятелем церкви був священик Ісакій Григорович Тарасевич, який брав безпосередню участь у її будівництві. Цікаво те, що на відміну від більшості київських храмів, ця культова споруда не була цілком знищена за радянських часів. Сьогодні Покровський Собор на Солом’янці є окрасою району та популярним місцем для багатьох українських вірян. Храм Покрова Богородиці на Пріорці Відомо, що церква на цьому місці стояли з давніх-давен. Ще у XVIII столітті, коли Пріорка ще не була передмістям Києва, а лише приміською слободою, тут стояла дерев'яна Дмитрівська церква (церква святих Георгія і Дмитра). Будівля церкви збереглась практично без перебудов та переробок. За все XX століття церква жодного разу не була зруйнована. У лютому 1938 року церкву закрили та влаштували у будівлі овочеву базу. Церква знову відкрилася у вересні 1941 року — і відтоді не закривалася. Однак церковне начиння та предмети для богослужіння було втрачено — за винятком дверей від іконостаса з іконою Архангела Михаїла. Вона стоїть у правому бічному вівтарі церкви й досі. Новий іконостас, що зберігся донині, було споруджено 1944 року стараннями тодішнього настоятеля церкви Тимофія Коваля. Іконостас розписав відомий український художник Іван Їжакевич. Вас також може зацікавити: Мер Києва Віталій Кличко вшанував пам’ять полеглих захисників України, – ФОТО Головні новини Києва – 44.ua у Телеграмі: актуальні та превірені новини столиці та України для тих, хто цінує свій час Джерело: 44.ua
Допомагав рашистам зі Starlink: у Києві затримали дезертира
У Києві співробітники Служби безпеки...
Read moreDetails
