Паливний ринок України на третьому місяці кривавої і руйнівної війни Росії зазнав кардинальних змін. У середині травня Уряд скасував державне регулювання цін на бензин і дизельне паливо, введене рівно рік тому.
При цьому, чиновники зробили ринку натяк, що "вільні" ціни повинні бути не вище 58 гривень за літр дизеля і 52 гривень за бензин. А так – ні в чому собі не відмовляйте, панове бізнесмени.
Таке рішення викликало безліч дискусій у суспільстві. Думки учасників ринку розділилися: одні радіють, оскільки ціновий ліміт гальмував вирішення проблеми дефіциту палива в країні, а інші стверджують, що від підвищення цін цього товару більше не стане.
Про це пише УНІАН, інформує UAINFO.org.
Багато українських автомобілістів тим часом запаркували або загнали в гаражі свої засоби пересування, чекаючи хороших новин і можливості заправитися.
Серйозні проблеми з бензином і дизелем в Україні почалися в кінці квітня. В результаті ударів російських ракет повністю або частково знищено понад двадцять нафтобаз по всій країні, а також зруйнований єдиний нафтопереробний завод – Кременчуцький НПЗ.
Крім того, український ринок палива, що раніше забезпечувався переважно пальним з Росії, Білорусі та через морські порти, з початком широкомасштабного наступу варварської орди переорієнтувався на поставки з Європи виключно сухопутним транспортом.
Це призвело до того, що через дефіцит більшість автозаправних станцій ввели жорсткі обмеження на відпуск палива. При відсутності у водія карти лояльності певної мережі АЗС заправити можна не більше 10 літрів за раз, а при її наявності дещо більше.
Кожна друга заправка стоїть порожня з "нулями" на стелі. Автолюбителі вже помітили закономірність: якщо десь в населеному пункті є скупчення машин, то це точно черга на заправку, де потрібно простояти кілька годин.
Ще одним шоком для власників автомобільного транспорту стала ціна на ресурс.
Варто нагадати, що наприкінці квітня, намагаючись побороти дефіцит, Міністерство економіки підвищило поріг вартості палива відразу на сорок відсотків, для бензину – понад 34 гривень за літр, для дизельного палива – майже 39 гривень. Але і це не дозволило наповнити ринок товаром.
Реальна ціна продажу цих видів палива на АЗС до середини травня досягла 60-70 гривень за літр, а вартість автогазу почала підтягуватися до сорока гривень за літр.
Парадокс в тому, що при наявності цінової стелі ніхто особливо не перевіряв дотримання цих норм. Заправки почали придумувати різні "фокуси": міняли назву марок палива, продавали його тільки через мобільні додатки, де вартість була значно вище, відкривали "чорні" каси, через які паливо відпускалося за попередньою домовленістю.
Як гриби після дощу почали з'являтися шахраї, продаючи зовсім неякісне паливо або "липові" талони.
Загалом, маніпуляцій на вітчизняному паливному ринку ставало все більше, але палива як і раніше не вистачало.
Уряд до останнього боровся за збереження лімітів, розуміючи, що збіднілим українцям не під силу платити за паливо майже у два рази більше. Але тиск з боку учасників ринку та експертів все ж узяв вгору.
За ідеєю скасування цінової стелі повинно стимулювати власників малих і великих мереж заправок взятися за самостійне налагодження складного процесу закупівлі палива в Європі.
Складність, по-перше, в тому, щоб знайти і законтрактувати потрібні обсяги бензину і дизеля у європейських постачальників. По-друге, потрібно відправити за ним цистерни і бензовози, які мають всі дозвільні документи, яких поки не вистачає в потрібній кількості. Також нерідко логістичний ланцюжок вимагає зміни декількох видів транспорту, наприклад, перевантаження з залізничних колій.
Все це дорого і довго.
Але тут виникає питання: як підвищення цін на бензин і дизель в Україні дозволить оперативно налагодити логістику, знайти нових партнерів в Європі і спростити бюрократичні заковики і вимоги до бензовозів?
Швидше за все, більша кількість учасників ринку буде зацікавлена помучитися з доставкою, але це не наповнить ринок такими швидкими темпами, як всі б хотіли.
Але зате серйозно накрутить ціни для українців.
Наприклад, група волонтерів, яка везе гуманітарну допомогу, скажімо, з прикордонного Рахова до Харкова, повинна проїхати понад 1200 кілометрів. Середня витрата дизельного легкового або вантажного авто – близько десяти літрів на сто кілометрів. За нинішніми цінами в одну сторону така поїздка обійдеться до семи тисяч гривень. А де їх взяти?
Тобто гроші потрібно зібрати, як на саму гуманітарну допомогу, так і на паливо.
Таке відчуття, що своїм рішення уряд просто легалізував нинішні ціни в 60-70 гривень за літр палива і дав "на відкуп" ринок палива власникам АЗС, розраховуючи виключно на їх порядність і патріотичність.
Експерти вважають, що скасування регульованої націнки дозволить власникам АЗС збільшить свій заробіток. Тобто, наприклад, заробляти не сім гривень за літр, як це передбачала формула державного контролю, а в рази більше. Але це рішення не збільшить швидко і істотно обсяги палива на ринку.
Варто нагадати, що в березні паливний бізнес вже отримав суттєву підтримку: парламент скасував податковий акциз на паливо і знизив зобов'язання з ПДВ з 20 до 7 відсотків.
Якщо уряд дозволив власникам АЗС продавати українцям паливо за високими цінами, то чи не час частину прибутку у вигляді податків і акцизів повертати до державного бюджету? Щоб громадянам було зрозуміло, що суттєва частка космічної ціни на паливо йде на потреби славної української армії.
Найближчі тижні покажуть, хто з учасників ринку сприйняв рішення уряду, як вільну, а хто намагається дотримуватися розумних цінових рамок.
Автомобілістам не варто чекати зниження нинішніх цін на паливо і швидкої можливості купити його без обмежень. Крім того, більш жорсткі вимоги до цистерн, які перевозять бензин, зроблять цей ресурс рівним за ціною з дизельним паливом. Хоча багато хто звик купувати його на 10-15 відсотків дешевше.
Ось таким складним і тернистим буде шлях України – країни, яка перша в Європі повністю відмовилася від російських енергоресурсів і почала будувати ринок з чистого аркуша.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
