Путін шантажує Європу і ризикує втратити найбільший ринок. Це ж не раціонально, каже логіка. Це як бомби на Воронєж, шуткують економісти. Але він це робить. Путін схожий на гравця в покер, який постійно підвищує ставки, йде ол-ін, маючи погані карти на руках.
Про це пише економічний експерт Сергій Фурса, інформує UAINFO.org.
"Путін зробив перший крок. Він напав на Україну. Він думав, що це буде проста прогулянка. І помилився. Його план А і план Б не спрацювали. Він програв, але не може це визнати. А далі він став заручником свого першого кроку. Бо виявилось, що він не може просто вийти з гри. Такі правила автократа. Диктатури. Якщо ти визнаєш, що помилився, то стаєш лузером. І втрачаєш владу. І якщо зранку 24 лютого Путін думав про місце в підручнику історії, то сьогодні він зайнятий виключно власним виживанням.
Путін знову підвищує ставки. І вимагає, здається, безглузде – нехай йому платять за газ в рублях. Економічного сенсу у цьому немає. Але коли Путіна хвилював економічний сенс? Його мета – змусити Європу піти на кроки, які порушать санкції проти Центрального Банку Росії. Порушать європейську єдність. А потім він може знов і знов використовувати газовий шантаж, руйнуючи санкції проти Росії.
Чи ризикує Путін? Звісно. Фактично, він вводить сам ембарго, якщо Європа не піддасться на шантаж. На газ приходиться до чверті всіх нафтогазових доходів Росії, а левова частка газу продається на європейському ринку. І Путін може втратити їх. Він шантажує Європу тим, що відключить газ, показово відключаючи Польщу і Болгарію.
Читайте також: Коли Європа може повністю відмовитися від нафти і газу з РФ – економіст
Чому він готовий так ризикувати? Ну, по-перше, зараз він відключив тільки Польщу і Болгарію. На яких приходилося не так і багато газу. Да й обидві країни готувались відмовиться від російського газу вже цього року. По-друге, Європа вже заявила, що протягом кількох років повністю відмовиться від російського газу. Тому Путіну більше не потрібно, щоб його вважали надійним постачальником. Це просто не має сенсу. Бо нових контрактів просто не буде.
Одже Путін ставить на кон доходи від продажу газу на найближчі два роки. І активи Газпрому, які ще залишились у світі. Бо зупиняючи поставки газу, Путін порушує контракт і отримає згодом судові рішення. Це дуже велика ставка. Бо вона наближає і нафтове ембарго. Бо відмова від російських енергоносіїв стане нагальною потребою.
Він ризикує. Ризикує заради зняття санкцій. Бо якщо вийде зараз, може наступного разу вимагати чогось іншого. «А інакше відключить газ». Україна то це вже кілька разів проходила. Ризикує, щоб не потрапити під наступні санкції по нафті і газу, бо знає, що Захід готує обмеження на продаж нафти із запровадженням спеціального рахунку, куди будуть надходити доходи від продажу нафти й лише частина їх буде прямувати до бюджету Росії. Принаймі він вірить, що це можливо. Ризикує, знаючи, що це може привести до зростання вартості нафти і частково компенсує його збитки.
Путін підвищує ставки. І випробовує Європу на міцність. Чи знають про це у Брюсселі? І у Вашингтоні? І у Берліні? Звісно знають. Чи підуть йому назустріч бюрократи і політики?
Читайте також: Дві причини, чому російська економіка вже ніколи не оговтається
Бізнес би пішов, ми розуміємо, але в Європі бізнес законослухняний і буде грати за правилами. Але для політиків це зараз також справа честі. І вони вже пройшли шлях. Вони вже надають зброю Україні. Для них буде дуже важко зараз прогнутися перед Путіним. І тому, цілком ймовірно, ми побачимо дуже швидке газове ембарго. Яке введе сам Путін. Що буде коштувати дорого для Європи, а власне приведе до економічного падіння як мінімум у Німеччині. Але таким чином Німеччина просто заплатить за свої помилки.
Але Путін знову ставить на слабкість Заходу. Того Заходу, який вже продемонстрував йому, що він помилявся. А Путін знову і знову робить ті самі кроки.
Що буде, якщо він знову помилиться? Росія різко втратить більшість своїх енергетичних доходів. Бо газ він обмежить сам. А санкції по нафті очікуються наступного тижня. Не повні, але які точно сильно вдарять по потоку нафтодоларів.
Чи може такий гравець виграти? Всяке буває. Але якщо проти нього грають не простаки, якщо у гравців за столом є яйця, то в нього немає шансів. І, найсмішніше, що роблячи свої кроки, він знає про це.
Чи означає це, що він піде до останнього? Що він потім знову підвищить ставки? Після того, як йому доведеться виконувати свій блеф і він втратить газові доходи? Чи натисне ядерну кнопку? Бо йому байдуже на світ, в якому немає його, особисто його, Путіна. Якби це було так просто, він міг би і натиснути її. Але, на щастя, воно так не працює. І для багатьох людей виживання Путіна не є метою всього їхнього життя. Але для Путіна є. І це знають його посіпаки. І тому пропаганда каже про те, як легко зруйнувати світ у ядерний попіл. У будь-якому разі, це буде у наступній серії. А поки Путін використовує свою звичну, газову зброю", – пише Сергій Фурса.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
